Порушення серцевого ритму у вагітних

ЕПІДЕМІОЛОГІЯвгору

Відчуття посиленого серцебиття є поширеним симптомом у вагітних.

Постійні аритмії виявляються у 2–3 з 1000 вагітних.

ДІАГНОСТИКАвгору

Слід прагнути до визначення аритмії, щоб з’ясувати, чи це виключно найпоширеніші доброякісні прискорення синусового ритму або надшлуночкові екстрасистоли. Постійні аритмії можуть бути серйозною проблемою і навіть загрожувати життю вагітної жінки та плоду, особливо коли спостерігаються у жінок із структурним захворюванням серця. Допоміжні тести спрямовані на виключення структурних хвороб серця та визначення типу аритмії.

ЛІКУВАННЯвгору

Під час вагітності в першу чергу слід лікувати аритмії, пов’язані зі значущими клінічними симптомами або які протікають із гемодинамічними порушеннями. Слід вибрати антиаритмічний ЛЗ, який вважається безпечним під час вагітності, у найнижчій ефективній дозі.

Завдяки різним нефлуоресцентнимсистемам візуалізації серця, при необхідності під час вагітності можна застосовувати нефармакологічні методи, такі як абляція та імплантація ЕКС або ІКД. Однак показання до такої терапії повинні бути збалансованими, а процедуру слід проводити в досвідченому та добре обладнаному центрі електрокардіотерапії при вагітності терміном не раніше ніж 8 тиж.. Крім того, під час процедури може бути корисним ехокардіографічний моніторинг. Оптимальним рішенням для молодої жінки з аритміями є радикальне лікування до вагітності — найчастіше це буде черезшкірна абляція.

Лікування пароксизму аритмії

1. Надшлуночкова тахікардія (НШТ) і фібриляція передсердь (ФП)

Для невідкладного припинення НШТ в першу чергу рекомендуються маневри для підвищення тонусу блукаючого нерва, потім в/в введення аденозину. У вагітної жінки з ФП, тріпотінням передсердь або іншою НШТ слід розглянути призначення селективного β1-блокатора в/в (крім атенололу) для відновлення синусового ритму або контролю частоти ритму. Електрична кардіоверсія рекомендується, коли тахікардія або ФП (особливо з ознаками передзбудження) протікають з гемодинамічною нестабільністю. Ця процедура вважається безпечною для вагітних через обмежений потік струму та високий поріг фібриляції серця плода. Під час кардіоверсії необхідний моніторинг плода.

2. Шлуночкова тахікардія (ШТ)

Електрична кардіоверсія рекомендується для невідкладного припинення стабільної або нестабільної стійкої шлуночкової тахікардії (сШТ). При стабільній ШТ (напр., ідіопатичній ШТ) слід розглянути можливість використання β-блокатора, соталолу, флекаїніду, прокаїнаміду або стимуляції швидшим ритмом, ніж ритм тахікардії (овердрайв стимуляція; англ. overdrive).

Тривале лікування

1. НШТ

При тривалому лікуванні НШТ для запобігання рецидивам аритмії рекомендується селективний β1-блокатор (крім атенололу) або верапаміл за відсутності преекзитації на ЕКГ у стані спокою. Переважає думка, що β-адреноблокатори (переважно метопролол) є цілком безпечними, однак були повідомлення про появу у дітей брадикардії та гіпоглікемії, рідше — затримки розвитку плода, поліцитемії, гіпербілірубінемії та затяжні пологи. Пропафенон або флекаїнід рекомендований для профілактики рецидивів аритмії у пацієнтів із синдромом WPW без структурного захворювання серця.

При передсердній тахікардії або ФП рекомендовано призначення селективного β1-блокатора для контролю частоти ритму шлуночків, а при його неефективності — слід розглянути застосування верапамілу або дигоксину.

Атенолол та аміодарон не слід застосовувати під час вагітності через доведений ризик для плода. Протягом першого триместру вагітності рекомендується уникати всіх антиаритмічних ЛЗ, якщо це можливо.

Якщо НШТ погано переноситься, а фармакотерапія неефективна, слід розглянути можливість абляції.

2. ШТ

Жінкам, яким загрожує РСС, найкраще імплантувати ІКД до вагітності. При появі таких показань під час вагітності цю процедуру слід проводити після 8-го тижня вагітності та застосовувати нефлюороскопічний нагляд за процедурою (електроанатомічна система або ехокардіографія). При тривалому лікуванні ідіопатичної стійкої ШТ рекомендується β-блокатор або верапаміл п/о. Соталол, флекаїнід або пропафенон п/о слід зважити, якщо інші ЛЗ неефективні.

При LQTS рекомендується використовувати неселективні β-адреноблокатори (пропранолол) під час вагітності та після пологів.

ПРОГНОЗвгору

ШТ, пов’язана зі структурним захворюванням серця, збільшує ризик розвитку РСС у вагітної жінки.

Жінки з вродженим LQTS мають більший ризик зупинки кровообігу після пологів, ніж під час і до вагітності.