Внутрішньоаортальна контрпульсація

англ. intraaortic balloon pump (IABP, ВАБК)

Опис методикивгору

Обладнання для внутрішньоаортальної контрпульсації застосовується з метою поліпшення доставки кисню до міокарду; покращення периферичної перфузії, як правило, невелике. Принцип роботи IABP (рис. I.Ł.3-1) полягає у роздуванні та здуванні балону об’ємом 30–50 мл, введеного через загальну стегнову артерію до низхідної аорти, дистальніше місця відходження лівої підключичної артерії, що синхронізовано із серцевою діяльністю на підставі ЕКГ чи графіка АТ. IABP можна ввести черезшкірним чи хірургічним шляхом через стегнову артерію, а у випадку задавненого атеросклерозу артерій нижніх кінцівок – через інші судини (напр., через аорту).

Основні гемодинамічні ефекти застосування IABP:

1) переміщення крові до проксимального відділу аорти завдяки наповненню балону під час діастоли, що поліпшує коронарну перфузію

2) зменшення післянавантаження шляхом швидкого випускання газу з балону, що створює ефект «порожнечі» під час систоли серця.

Успіх даної методики залежить від об’єму та розміщення балону, функції серця, комплаєнсу аорти та периферичного судинного опору.

Існує також методика контрпульсації, що полягає на компресії нижніх кінцівок спеціальним балоном, надягненим на них.

показаннявгору

1) кардіогенний шок (у т. ч. при механічних ускладненнях гострого інфаркту міокарду)

2) резистентний до терапії ангінозний біль з ознаками нестабільності гемодинаміки

3) синдром малого серцевого викиду після кардіохірургічних операцій

IABP застосовується також профілактично у пацієнтів, обтяжених високим ризиком (напр., з критичним стенозом стовбура лівої коронарної артерії), безпосередньо перед реваскуляризаційним втручанням, та як допоміжне лікування при ускладненнях після черезшкірного коронарного втручання. У поточних рекомендаціях ESC (2012), які стосуються тактики дій при гострому інфаркті міокарду, не радять рутинно проводити IABP у пацієнтів без кардіогенного шоку.

На даний час також підкреслюється користь від IABP при стабілізації стану хворих, які очікують на трансплантацію серця, та пацієнтів з тяжкою формою міокардиту, особливо в медичних закладах, в яких відсутні інші системи підтримки кровообігу.

Раннє застосування IABP пов’язане з кращими результатами, аніж запізнілий початок подібного лікування.

протипоказаннявгору

Абсолютні:

1) недостатність аортального клапану

2) розшарування аорти.

Відносні:

1) аневризма аорти (за деякими джерелами – абсолютне протипоказання)

2) задавнені атеросклеротичні зміни (зокрема кальциновані) у клубових артеріях та аорті.

ускладненнявгору

1) судинні (9–25 % пацієнтів): ішемія нижньої кінцівки (значно рідше внутрішніх органів чи спинного мозку), пошкодження стінок судин (розшарування артерії вимагає негайного видалення балону) та серйозна кровотеча

2) позасудинні: сепсис, гемоліз, тромбоцитопенія, периферична нейропатія, розрив балону, смерть (<2 %)

Завдяки щораз частішому застосуванню IABP спостерігається зменшення частоти ускладнень.