Вправи керованого дихання

1. Дихання через підтиснуті губи (фільм II.P.2-1)

Переваги:

1) зниження частоти дихання в стані спокою при одночасному збільшенні дихального об'єму

2) зменшення задишки

3) зменшення парціального тису СО2  в крові

4) поліпшення насичення гемоглобіну артеріальної крові киснем.

2. Тренування дихальних м'язів

Переваги:

1) поліпшення витривалості та сили дихальних м’язів

2) збільшення максимального споживання кисню (VO2max) та переносимості фізичного навантаження

3) зменшення задишки

4) зменшення нічного зниження насичення гемоглобіну артеріальної крові киснем у хворих із ослабленими м'язами вдиху

Типи тренувань дихальних м’язів:

1) дихання з опором на вдиху — опір залежить від розміру сопла апарату та сили вдиху хворого (рис. II.P.2-1, фільм II.P.2-2). Хворий повинен генерувати заданий вдихуваний тиск. Рекомендована мінімальна інтенсивність тренувань становить 30 % від генерованого пацієнтом максимального вдихуваного тиску (Pimax).

2) діафрагмальне дихання (фільм II.P.2-3) — хворий активно піднімає живіт у фазі вдиху, обмежуючи при цьому рухливість верхньої частини грудної клітки; під час фази видиху активно втягує живіт. Діафрагма працює активно під час вдиху та пасивно під час видиху. Правильно виконане діафрагмальне дихання зменшує дихальну роботу (енерговитрати на дихання), оптимізує роботу міжреберних м’язів, зменшує задишку і покращує переносимість фізичних навантажень.

3. Активний видих

Активне скорочення м’язів живота під час видиху підвищує внутрішньочеревний тиск, що покращує умови скорочення діафрагми.