Вправи на дихальні м’язи в поєднанні з вправами, що покращують загальну функціональну спроможність, є корисними, особливо для хворих на ХОЗЛ. Хворі на ХОЗЛ на всіх стадіях захворювання отримують користь від фізичних тренувань, як у плані підвищення переносимості фізичного навантаження, так і зменшення задишки та покращення функціональної спроможності. Рекомендуються вправи на нижні і верхні кінцівки. Вправи для нижніх кінцівок можна виконувати, наприклад, на біговій доріжці чи циклоергометрі, або як марш заданої інтенсивності. Вправи на верхні кінцівки зазвичай у формі вправ на опір з гирями або на ручному ергометрі. Рекомендована частота занять становить від щоденної до 1 ×/тижд., тривалість 10-45 хв, а інтенсивність - від 50 % VO2max до найбільшого навантаження, яке пацієнт переносить. При необхідності під час тренування можна застосувати кисневу терапію (абсолютно показана у хворих із SaO2 ≤89 %; подальше зниження SaO2 під час навантаження ≤85 % є абсолютним показанням до припинення фізичних вправ). Потік кисню встановлюється індивідуально - зазвичай ≈2 л/хв (0,5-3 л/хв). У хворих, які застосовують тривалу кисневу терапію, під час фізичного навантаження потрібно збільшувати потік кисню на ≈1 л/хв. Використання кисню під час фізичного навантаження може збільшити його тривалість і зменшити вираженість задишки в кінці тренування.
Типова тривалість програми фізичних вправ складає 4-10 тиж. Найкращі результати отримують від тренувань під керівництвом. Корисні ефекти поступово зникають після закінчення тренувань, саме тому правильно навчені хворі повинні продовжувати тренування самостійно.