Загальні принципи

Ендоскопія шлунково-кишкового тракту та ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія (ЕРХПГ) є основними обстеженнями в гастроентерології, що дають можливість не лише точної діагностики, але також проведення багатьох терапевтичних процедур.

Основним принципом при скеруванні на ендоскопію є виконання обстеженні лише тоді, коли його результат вплине на подальшу тактику лікування, а потенціальна користь перевищує ризик пов’язаний з процедурою. Детальні показання представленні при обговоренні конкретних ендоскопічних процедур.

Абсолютним протипоказанням до будь-якого виду ендоскопії (відповідальність за дотримання протипоказань покладається на направляючого лікаря) є усвідомлена відмова від обстеження, виражена пацієнтом. До загальних протипоказань, незалежних від виду процедури, належать: гострі коронарні синдроми, гостра або важка хронічна серцева недостатність та гостра дихальна недостатність, але рішення про проведення або відмову від обстеження залежить від клінічної ситуації.

Підготовка до ендоскопіївгору

Підготовка до ендоскопії залежить від виду планованого обстеження/процедури. Вранці в день обстеження пацієнт повинен прийняти всі необхідні, постійно вживані ЛЗ (особливо гіпотензивні, антиаритмічні,  β-блокатори чи протисудомні; прийом антикоагулянтних ЛЗ – див. нижче), за винятком гіпоглікемічних ЛЗ. Перед панендоскопією необхідно голодувати протягом 6 год, а у випадку колоноскопії – правильно очистити кишківник.

Згода на обстеження

Отримання усвідомленої, письмової згоди пацієнта на діагностичну або терапевтичну ендоскопію вимагає надання вичерпної інформації про мету та хіт обстеження, очікувану користь, альтернативні можливості діагностики або лікування, ризик ускладнень, а також наслідки невиконання обстеження або процедури.

Антибіотикопрофілактика

Не рекомендують проводити рутинну антибіотикопрофілактику перед ендоскопією з метою профілактики бактерійного ендокардиту у пацієнтів зі штучними клапанами серця, вродженими та набутими вадами серця, з ендокардитом в анамнезі, а також у пацієнтів з судинними протезами та з протезами суглобів.

Клінічні ситуації, при яких показана антибіотикопрофілактика та принципи її застосування – табл. III.B.4-1. У решті випадків рішення про застосування антибіотикопрофілактики залежить від ризику бактеріємії пов’язаної з процедурою та станом пацієнта (напр. імунодефіцит).

Алгоритм дії у пацієнтів, які приймають антикоагулянтні ЛЗ

Можлива модифікація антиагрегантної і/або антикоагулянтної терапії в перипроцедурному періоді залежить від ризику кровотечі, пов’язаної з ендоскопією (табл. III.B.4-2),  тромбоемболічного ризику, пов’язаного з припиненням прийому перорального антикоагулянту (табл. I.R.4-12) і ризику, пов’язаного з припиненням прийому антиагрегантного ЛЗ (напр. високий – протягом 12 міс. після імплантації коронарного стенту з лікувальним покриттям та протягом 1 міс. після імплантації металевого стенту). Якщо це можливо, необхідно відкласти ендоскопію до закінчення антикоагулянтної терапії.    

Принципи тактики дії у пацієнтів, які приймають антиагрегантні ЛЗ – табл. III.B.4-3; у пацієнтів, які приймають пероральні антикоагулянти, які не є антагоністами вітаміну К – табл. III.B.4-4 і табл. I.R.4-6.  

Алгоритм дії у пацієнтів, які приймають антагоністи вітаміну К (АВК) – розд. I.R.4.4.

Седація процедури

Для ендоскопії верхнього відділу шлунково-кишкового тракту, зазвичай, достатньо місцевої анестезії глотки розчином лідокаїну. З метою збільшення комфорту обстеження, а також у випадку довготривалих, болісних або вимагаючих значної точності процедур, поганої переносимості процедури, а також у дітей або психічнохворих осіб можна її виконати в седації. 

Вибір виду анестезії залежить від стану пацієнта (супутні захворювання, уподобання) та виду планованої процедури. Глибина седації може коливатися від т. зв. мінімальної седації, що досягається за допомогою бензодіазепіну короткої дії, напр. мідазоламу (2,5 мг в/в 5-10 хв перед процедурою, наступні дози по 1 мг за необхідності), шляхом глибокої седації (напр. під час ЕРХПГ), тобто внутрішньовенна анестезія з застосуванням анестетика (найчастіше пропофолу, застосування якого в Польщі законодавчо зареєстровано для спеціалістів в галузі анестезіології та інтенсивної терапії, як правило, у поєднанні з опіоїдом та бензодіазепіном), до повної анестезії з ендотрахеальною інкубацією та штучною вентиляцією під час процедури.

Під час будь-якої процедури, особливо довготривалої та з глибокою седацією потрібний ретельний моніторинг основних фізіологічних параметрів (пульс, дихання, артеріальний тиск, ЕКГ).