англ. progressive familial intrahepatic cholestasis (PFIC)
Виділяють 5 типів PFIC, що успадковуються за аутосомно-рецесивним типом: 4 типи з нормальним та 1 із підвищеною активністю ГГТ у сироватці крові. Основою PFIC є порушений транспорт жовчних кислот.
1. PFIC з нормальною активністю ГГТ (PFIC-1, -2, -4 та -5)
Вони спричинені мутаціями в генах ATP8B1, ABCB11, TJP2 та NR1H4 відповідно, зустрічаються з частотою 1–9/100 000 (залежно від типу).
Клінічна картина: свербіж шкіри, жовтяниця та гепатомегалія. Симптоми, як правило, з’являються в ранньому дитинстві, але також буває пізня маніфестація захворювання. У пізнішому періоді в міру прогресування захворювання може розвинутися портальна гіпертензія. Деякі пацієнти, особливо з PFIC-2, мають підвищений ризик розвитку гепатоцелюлярної карциноми.
Діагноз: лабораторні дослідження виявляють підвищену концентрацію жовчних кислот у сироватці крові при нормальній активності ГГТ. Візуалізаційні тестиї (напр., УЗД) не виявляють змін у жовчних протоках. При диференційному діагнозі слід виключити інші причини внутрішньо- та позапечінкового холестазу.
Лікування: урсодезоксихолева кислота, поповнення вітамінів, хірургічне дренування жовчі, трансплантація печінки.
2. PFIC з підвищеною активністю ГГТ (PFIC-3)
Викликаний мутацією гена ABCB4, зустрічається з частотою 1–2/100 000.
Клінічна картина: у ⅓ пацієнтів холестаз із свербежем проявляється в грудному віці. З часом розвивається портальна гіпертензія (кровотеча з варикозно розширених вен стравоходу може бути першим симптомом у підлітків та дорослих). Підвищений ризик розвитку конкрементів у жовчному міхурі або внутрішньопечінкових жовчних шляхах, гепатоцелюлярної карциноми та раку жовчних шляхів, а також медикаментозно-індукованого холестазу або гестаційного холестазу.
Лікування: ЛЗ першої лінії - це урсодезоксихолева кислота. Тактика дій при портальній гіпертензії - розд. III.L.3. При печінковій недостатності - трансплантація органа.