Пухлини, що спричиняють гіпопітуїтаризм

Пухлини ділянки турецького сідла – найбільш часта причина гіпопітуїтаризму (~50% випадків). Локальний ріст пухлини може привести до компресії та інфільтрації аденогіпофіза, гіпоталамічних ядер або судин портального кровообігу гіза.

1. Аденоми гіпофіза

Невеликі аденоми гіпофіза (мікроаденоми, тобто діаметром <10 мм) зазвичай не спричиняють гіпотиреоз. Серед великих аденом (макроаденоми) найчастіше до порушення функції гіпофізу призводять неактивні пухлини та інвазивні пухлини, які виділяють глікопротеїнові гормони або їх вільні субодиниці. Макроаденоми, які секретують пролактин та GH рідко є причиною гіпопітуїтаризму.

2. Первинні пухлини гіпоталамусу і метастази (розд. IV.A.3.1.1).

лікуваннявгору

Лікування пухлин, що призводять до гіпопітуїтаризму, включає замісну, з метою корекції гормональної недостатності, та етіотропну терапію:

1) хірургічне — метод вибору при лікуванні усіх видів аденом гіпофіза (окрім пролактиноми), дизонтогенетичних пухлин, тобто кишені Ратке та інших новоутворів ділянки турецького сідла (окрім герміноми)

2) фармакологічне — допамінергічні ЛЗ при пролактиномі, аналоги соматостатину з метою підготовки до нейрохірургічного втручання у випадку пухлини, що виділяє соматотропний чи тиреотропний гормон

3) променева терапія — показана при герміномі, її потрібно також розглянути у випадку інших видів неоперабельних пухлин або неоперабельних рецидивів пухлин після радикальної нейрохірургічної операції

4) хіміотерапія — у випадку метастазів у гіпофіз, або як ад'ювантна терапія у хворих із хіміочутливими пухлинами ЦНС.