Тиреотропін (ТТГ)

Методи визначення

ТТГ визначається у сироватці імунометричними або радіоімунометричними методами. Необхідно використовувати тести ІІІ покоління, що дозволяють достовірно визначити концентрацію 0,01 мМО/л (найновіші методики мають навіть нижчу межу виявлення).

Референтні значення

Референтні межі

0,4-4,0 мМО/л

Клінічне значення

1) оцінка функції щитоподібної залози (необхідно виконувати як первинне дослідження)

2) моніторинг ефективності лікування L-тироксином (L-T4), який застосовують при гіпотиреозі (коли очікується нормалізація ТТГ, оптимально <2–2,5 мМО/л), а також при лікуванні зобу чи раку щитоподібної залози (у цих випадках метою може (але не мусить) бути зменшення концентрації ТТГ нижче нижньої референтної межі); гіпофіз реагує із запізненням, а отже визначення ТТГ треба виконувати через 6-8 тиж. після зміни дози

3) скринінгові дослідження у напрямку вродженого гіпотиреозу (тест у новонароджених, проведений краплею крові на фільтрувальному папері)

4) оцінка ефективності антитиреоїдного лікування при гіпертиреозі

Визначення ТТГ у сироватці крові – це найбільш чутливий з доступних методів оцінки надлишку або недостатності гормонів щитоподібної залози – його чутливість при діагностиці тканинного надлишку гормонів щитоподібної залози дорівнює >95%, а специфічність ≈90%. Добові коливання концентрації ТТГ незначні (найнижча концентрація у другій половині дня), і не мають значення в рутинній діагностиці.