Андрогени секретуються яєчками, яєчниками та наднирковими залозами, а також утворюються внаслідок периферичної конверсії прекурсорів. Найсильнішу андрогенну дію мають дигідротестостерон (ДГТ) і тестостерон. У чоловіків 95 % циркулюючого тестостерону та 20 % ДГТ синтезується в яєчках, а 5 % та 80 % відповідно утворюється шляхом периферичної конверсії. У жінок 50 % циркулюючого тестостерону секретується наднирковими залозами та яєчниками, а 50 % утворюється шляхом периферичної конверсії. У чоловіків та жінок наднирковими залозами секретуються також дегідроепіандростерон (ДГЕА), андростендіон та тестостерон. Андрогени надниркових залоз – ДГЕА та андростендіон, що синтезуються в сітчастій зоні КРНЗ, мають слабку біологічну дію та є прекурсорами сильних андрогенів – тестостерону та ДГТ. АКТГ стимулює синтез андрогенів надниркових залоз. Більш ніж 90 % ДГЕА перетворюється на ДГЕА-сульфат (ДГЕА-С) в печінці та нирках; рівень ДГЕА-С не залежить від АКТГ.
У дитячому віці андрогени надниркових залоз секретуються в незначній кількісті, натомість у препубертатному періоді (який має назву адренархе), секреція ДГЕА різко збільшується. Проявом адренархе є розвиток оволосіння лобка та пахвових ямок. У пубертатному періоді спостерігається поступове підвищення концентрації ДГЕА та ДГЕА-С, а їхня найвища концентрація спостерігається у віці ≈30-ти років. Концентрація ДГЕА-С є в 100 раз вищою, ніж концентрація ДГЕА.