1. Параліч черепних нервів (ophthalmoplegia)
У вигляді мононейропатії найчастіше вражає III, IV або VI пари черепних нервів. Наслідком є дисфункція окорухових м’язів, що призводить до порушення рухів очей і подвійного зору, порушення рухливості зіниць, болю в області очниць (III пара) та неправильного положення голови (VI пара) для корекції порушень зору, спричинених косоокістю.
2. Порушення рефракції
Часте ускладнення. Найімовірнішою причиною є зміна гідратації кришталика, що призводить до зміни його товщини та кривизни. Вони можуть бути тимчасовими, але також можуть призвести до постійного дефекту зору, що вимагає корекції окулярами.
3. Катаракта (рис. IV.L.6-4)
При ЦД 1-го типу зустрічається у ≈10 % пацієнтів; з’являється переважно в перших 2-х декадах життя. Зазвичай вражає обидва ока і головним чином пов’язана з незадовільним контролем ЦД. Патогенез не до кінця вивчений; головна роль відводиться як осмотичному механізму (внаслідок активації поліольного шляху), так і неензиматичній глікації білків кришталика. Єдиним ефективним методом лікування є видалення катаракти та імплантація штучного кришталика. Перед операцією слід встановити, чи дійсно причиною порушення зору є катаракта, а не запущена проліферативна ретинопатія.
4. Вторинна геморагічна глаукома
Викликана ангіогенезом в райдужній оболонці, що призводить або до крововиливу, або до закриття кута фільтрації новими судинами, що в обидвох випадках призводить до підвищення внутрішньоочного тиску. Свідчить про запущену діабетичну офтальмопатію. Частота зустрічальності складає 4 %. Прогноз щодо збереження зору несприятливий.