Хронічні ускладнення цукрового діабету

Головним викликом сучасної діабетології є хронічні ускладнення ЦД. Труднощі із досягненням критеріїв компенсації ЦД не дозволяють повністю запобігти розвитку мікро- та макроангіопатичних ускладнень.

До мікроангіопатичних ускладнень традиційно зараховуються:

1) офтальмологічні ускладнення

2) ниркові ускладнення

3) діабетична нейропатія, у тому числі нейропатична стопа.

Проте це не є строгий поділ, оскільки:

1) при цих ускладненнях важливу роль можуть відігравати макроангіопатія (артеріальна гіпертензія при діабетичній ретинопатії і нефропатії) та первинні метаболічні зміни (при нейропатії та діабетичній катаракті активація поліолового [сорбітолового] шляху)

2) мікроангіопатія розвивається в цілому організмі, а вище вказані органні ускладнення найчастіші і призводять до інвалідності. Інтегрована концепція патогенезу мікроангіопатичних ускладнень з урахуванням ролі оксидативного стресу як загальної сполучної ланки між виникненням хронічних ускладнень при ЦД та їх основним винуватцем та пусковим фактором (гіперглікемією) – рис. IV.L.6-1.

Макроангіопатичні ускладнення — пов'язані, головним чином, з пришвидшеним розвитком атеросклерозу (див. нижче).