Хронічна мігрень

лат. migraena chronica

англ. chronic migraine (transformed migraine)

визначеннявгору

Відповідно до класифікації ICHD-3 бета – діагноз хронічної мігрені (раніше називалась трансформованою мігренню) можна встановити пацієнту який страждає від болю голови ≥15 днів на місяць протягом ≥3 наступних місяців, якщо ≥8 днів кожного місяця головний біль відповідає критеріям мігренозного болю без аури чи із аурою, або має мігренозний характер за оцінкою пацієнта та зникає після прийому триптанів або алкалоїдів споришу. Хронічній мігрені повинні передувати ≥5 нападів мігрені без аури або з нею.

етіологія та патогенезвгору

Хронічна мігрень класифікується як ускладнення мігрені, оскільки вона зазвичай розвивається із епізодичної мігрені (найчастіше із мігрені без аури). Найбільш ймовірні фактори, що сприяють трансформації епізодичної мігрені в хронічну: травма голови або шиї, грип та інші інфекції, асептичний менінгіт, хірургічне втручання, люмбальна пункція із подальшим розвитком постпункційного головного болю спричиненого лікворною гіпотензією, епідуральна анестезія, мієлографія, стресові ситуації, психологічні проблеми, депресія, а також ймовірно артеріальна гіпертензія і менопауза.

клінічна картина та діагностикавгору

Головний біль відповідає типовому болю при мігрені, а єдиною різницею є частота виникнення нападів (див. Визначення). Клінічна картина нагадує щоденний хронічний головний біль. Неможливо диференціювати окремі епізоди болю голови у пацієнтів із дуже частими нападами головного болю або із хронічним головним болем. Окрім цього, характер болю може змінюватись не тільки з дня на день, але й протягом одного дня. В ≈50% хворих, що відповідають критеріям встановлення діагнозу хронічної мігрені, після відміни ЛЗ характер головного болю змінюється на один із підтипів епізодичної мігрені.

Диференційна діагностика

Інші типи хронічного болю голови:

1) біль голови напруги

2) новий щоденний персистуючий біль голови

3) постійна гемікранія

4) біль голови спричинений зловживанням ЛЗ.

Якщо хворий зловживає ЛЗ, тобто приймає протимігренозні ЛЗ чи опіоїди, або комбіновані анальгетики ≥10 днів протягом місяця, або неопіоїдні анальгетики ≥15 днів на місяць – хронічну мігрень потрібно диференціювати із болем голови спричиненим зловживанням ЛЗ. Це вимагає відміни препарату яким зловживає пацієнт та оцінки інтенсивності болю голови через 2 міс. Якщо протягом цього часу спостерігається позитивна тенденція це вказує на біль голови спричинений зловживанням ЛЗ; відсутність покращення вказує на діагноз хронічної мігрені. Однак слід пам'ятати, що обидва типи головного болю можуть бути супутніми.

Лікуваннявгору

Хронічна мігрень добре реагує на терапію, що зазвичай призначається для лікування епізодичної мігрені. Як правило, пацієнтам не рекомендується приймати ЛЗ, що застосовуються в режимі «за потребою», включаючи неопіоїдні анальгетики, ерготамін і триптани, натомість сконцентруватись на профілактичному лікуванні, та уникненні ситуацій які спричиняють біль голови. На перебіг хронічної мігрені продемонстровано сприятливий вплив топірамату і вальпроату (протипоказані жінкам репродуктивного віку). Ефективними також можуть бути в/м ін'єкції ботулотоксину типу А, які проводяться в чітко визначені точки на голові і шиї (загальна доза на один сеанс ін’єкцій складає 155–195 Од.). Цей препарат продемонстрував свою ефективність, в порівнянні із плацебо, не тільки при класичній формі хронічної мігрені, а також у випадках головного болю від зловживання ЛЗ. Позитивні клінічні ефекти – зникнення головного болю та покращення якості життя – зберігаються протягом ≥2 років.

Для лікування хронічної мігрені високоефективними також є усі моноклональні антитіла анти-CGRP/CGRP-R. Так само, як при профілактиці епізодичної мігрені EHF рекомендує їх призначення у випадку попередньої неефективності лікування ≥2 ЛЗ із різними механізмами дії, або у випадку непереносимості пероральних препаратів чи протипоказів до їх призначення. У випадку еренумабу – рекомендовано призначення вищої дози (140 мг).

Враховуючи часту наявність у пацієнтів з хронічною мігренню психологічних та психічних порушень корисними можуть бути психотерапія, методи релаксації, психологічні поради, а інколи також психіатричне лікування, особливо антидепресантами або анксіолітиками.