Ретикулоцити — це молоді, позбавлені ядра клітини еритропоетичної лінії, які мають ретикулум або базофільні включення, які є залишком рибонуклеопротеїнів (рис. VI.D.6-1). Вони більші від еритроцитів і мають вищу осмотичну стійкість. Дозрівають до еритроцитів протягом 2–4 днів. Кількість ретикулоцитів є показником еритропоетичної активності кісткового мозку.
Методи дослідження
Мікроскопічні методи підрахунку ретикулоцитів, що базуються на прижиттєвому фарбуванні рибонуклеопротеїнів у їх цитоплазмі, замінюються на проточну цитометрію в автоматичних гематологічних аналізаторах. Автоматичні методи дають змогу визначити абсолютну кількість ретикулоцитів, яка об'єктивно відображає еритропоетичну активність кісткового мозку.
Кількість ретикулоцитів (англ. reticulocyte count — RC), яку традиційно оцінюють за допомогою мікроскопічних методів, виражають в проміле або відсотках від загальної кількості еритроцитів. Під час автоматичних вимірювань визначається абсолютна кількість ретикулоцитів і розраховується відсоток ретикулоцитів як частка від загальної кількості еритроцитів. Такий спосіб представлення результату ретикулоцитів виключив з практики використання скоригованої кількості ретикулоцитів (англ. corrected reticulocyte count — CRC).
Використання проточної цитометрії для автоматичного вимірювання кількості та структурних ознак ретикулоцитів дозволило запровадити додаткові показники ретикулоцитів, що дає змогу точніше оцінити еритропоетичну активність кісткового мозку.
Вимірювання вмісту гемоглобіну в ретикулоцитах (CHr) є непрямим показником доступного функціонального заліза в новосинтезованому еритроциті та є корисним при діагностиці дефіциту заліза в дорослих.
Вимірювання вмісту рибонуклеопротеїнів методом проточної цитофлоуриметрії, окрім визначення кількості ретикулоцитів, дозволяє оцінити їх зрілість. Таким чином визначають фракцію незрілих ретикулоцитів (англ. immature reticulocytes fraction — IRF).
Референтні значення
1) кількість ретикулоцитів (у дорослих): 20 000–100 000/мкл (5–15 ‰ [0,5–1,5 %])
2) фракція незрілих ретикулоцитів: 10–30 %
Клінічна корисність
Причини підвищених значень (ретикулоцитоз)
1) анемії, асоційовані з посиленим еритропоезом — гемолітичні, гострі постгеморагічні, після лікування (залізом, фолієвою кислотою, вітаміном В12)
2) після спленектомії
3) метастази пухлин у кістки
4) лікування ЛЗ, що стимулюють еритропоез
5) після трансплантації гемопоетичних клітин
Причини знижених значень (ретикулоцитопенія)
1) апластичні анемії
2) апластичні кризи при гемолітичних анеміях
3) нелікована B12-дефіцитна анемія