Загальний аналіз крові (морфологія)

Загальний аналіз крові (англ. complete blood count – CBC) включає визначення кількості морфотичних елементів крові, а також оцінку певних ознак їх будови.

Матеріал

Венозна кров, забрана у пробірку з антикоагулянтом ЕДТА. Під час забору крові, потрібно уникати довготривалого стазу, і для морфологічного дослідження використати першу отриману порцію крові. Відразу після забору зразок крові слід ретельно перемішати з антикоагулянтом.

Методи дослідження

1. Автоматичні гематологічні аналізатори

Гематологічні аналізатори є основним устаткуванням лабораторії. В залежності від техніки, яка використовується  для вимірювання диференційних ознак клітини крові, результат загального аналізу крові може включати до кількох десятків показників, які описують популяції еритроцитів, лейкоцитів та тромбоцитів. У цих аналізаторах використовуються різні фізико-хімічні техніки вимірювання для підрахунку клітин крові, вимірювання їх розмірів та оцінки внутрішньоклітинної структури.

Сучасні гематологічні аналізатори зазвичай використовують комбінацію кількох різних методів, які вимірюють параметри формених елементів крові, що протікають через капіляр. Вагомим елементом цієї системи є впорядкування клітин крові, що протікають через капіляр. Клітини крові одна по одній протікають через капіляр в рідинному «каналі» (гідродинамічне фокусування). Цю методику дослідження окремих клітин за допомогою різних методів вимірювання називають проточною цитометрією. В оптичних методах аналізують розсіювання лазерного світла, вимірюючи його інтенсивність у напрямку, що відповідає падінню світла, і під кутом 90° (рис. VI.C.1-1). Використовують також методику, що ґрунтується на флуоресцентних методах (розд. VI. C.7).

Імпедансні методи (базуються на принципі Култера) використовують зміну імпедансу, зумовлену проходженням клітин крові через капіляр між електродами у вимірювальній системі. Зміна імпедансу є пропорційної кількості та об'єму клітин, що проходять крізь капіляр. Цей метод зазвичай використовують для вимірювання кількості та об’єму клітин крові (рис. VI.C.1-2).

На даний час результати дослідження зазвичай надсилаються до лабораторної інформаційної системи, тому вони не містять графічної характеристики вимірюваних клітин крові. Числові дані можна доповнити лабораторною інтерпретацією результату дослідження з можливим коментарем лабораторного діагноста на основі відображених гістограм та скатерограм, що демонструють характеристики вимірюваних популяцій клітин крові. Гістограми показують  розподіл еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів по об’єму. Скатерограми показують розподіл 2-х одночасно виміряних ознак клітин крові, на основі яких аналізатор розділив досліджувану популяцію клітин крові. Залежно від різновиду аналізатора скатерограми застосовують для диференціації лейкоцитів (зазвичай на 5 або 6 субпопуляцій) та еритроцитів (розподіляючи їх на еритробласти, ретикулоцити та зрілі еритроцити).

Інтерпретуючи результат автоматичного загального аналізу крові, слід пам’ятати, що при цьому дослідженні вимірюють інші ознаки клітин, ніж при мікроскопічному дослідженні. Ці ознаки, які називають первинними показниками, використовують для розрахунку багатьох вторинних показників, що мають свої аналоги в мікроскопічних дослідженнях.

2. Мікроскопічні методи

Хоча мікроскопічні методи залишаються еталонними методами, на даний час практично припинено рутинний підрахунок клітин крові під мікроскопом із застосуванням камер. Для калібрування автоматичних методів використовують кількісні мікроскопічні методи. Натомість, препарати мазка крові (зафарбовані різними методами) оцінюють за допомогою світлового або фазово-контрастного мікроскопу з метою оцінки будови клітин крові та виявлення патологічних форм. Правильно виконана мікроскопічна оцінка мазка крові повинна включати морфологію еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів, диференціацію лейкоцитів , а також виявлення явищ, які не спостерігаються в нормальній картині крові (напр. наявність тромбоцитарних агрегатів, токсичної зернистості, шистоцитів тощо). Цей метод часто є потрібним для доповнення та верифікації результатів дослідження, виконаного автоматичним гематологічним аналізатором. Однак з огляду на значно меншу кількість оцінюваних клітин, кількісна оцінка лейкоцитарних субпопуляцій методом мікропланшетів характеризується нижчою точністю, ніж автоматичний метод.