Зміни при гіпотиреозі

Див. також розд. IV.B.4.

У дорослих, суглобові зміни найчастіше  розвиваються з іншими симптомами гіпотиреозу, однак інколи можуть їх випереджувати.

1. Синовіальний випіт

Виникає в ≈⅓ хворих, за характером іноді може нагадувати легкий запальний процес. Найчастіше вражаються колінні суглоби, рідше гомілковоступневі або малі суглоби рук та стоп. Набряк навколосуглобових тканин може посилювати симптоми набряку самого суглобу. Синовіальна рідина має підвищену в’язкість, без запальних ознак. У 60–80% хворих в синовіальній рідині утворюється гідратований пірофосфат кальцію, багато з них мають симптоми хондрокальцинозу.

2. Хондрокальциноз

В ≈10% випадків супроводжує гіпотиреоз, при чому дефіцит ГЩЗ гальмує запальну реакцію, що спричиняється кристалами пірофосфату кальцію.

3. Гіперурикемія

Частіше зустрічається в чоловіків із гіпотиреозом, але рідко є причиною суглобових змін при подагрі.

4. Теносиновіт згиначів ділянки зап’ястя

На відміну від інших суглобових змін - слабо реагує на замісну терапію. Вважається що, розвивається внаслідок локального набряку та відкладання протеогліканових депозитів. При лікуванні застосовуються ін’єкції ГК в ділянки довкола сухожильних піхв.

5. Стерильний ішемічний некроз головки стегнової кістки

Частіше виникає у хворих із тривалим гіпотиреозом. Ймовірно асоційованим зі підвищенням концентрації холестерину та атеросклеротичним ураженням судин.

6. Синдром зап'ястного каналу (карпальний тунельний синдром)

Розвивається приблизно у 80% хворих із гіпотиреозом. В більшості хворих не потребує хірургічного лікування, а тільки досягнення еутиреозу.

7. Нейрогенна артропатія

У пацієнтів із гіпотиреозом часто розвиваються симптоми периферичної нейропатії – заніміння та порушення чутливості внаслідок периневрального набряку та сегментарної демієлінізації. Неврологічні порушення можуть призводити до вторинних суглобових змін по типу суглобу Шарко.

8. Кісткові зміни

Може відбуватись сповільнення ремоделювання кісток, інколи спостерігається тенденція до формування викривлень хребта та горбу, також може розвиватися запалення м’яких тканин.

9. Міопатія

Виникає в ≈40% хворих. Проявляється м’язовою слабістю, швидкою втомлюваністю, болем та скутістю м’язів, а також болючими судомами. Судоми посилюються після навантаження або експозиції на холод. Патогномонічними ознаками міопатії, що називається синдромом Гофмана, є слабість та атрофія проксимальних м’язів, пролонгована рефрактерна фаза сухожильних рефлексів, порушення мови та підвищення активності креатинкінази сироватки. Електроміографічні зміни є неспецифічними.