Морфін

Морфін є основним алкалоїдом опію, тобто молока незрілого маку (вміст морфіну в опіумі 10–20%). Після екстракції виходить білий порошок високої чистоти, який при застосуванні при інтоксикації викликає явища толерантності та психічної та фізичної залежності. Знеболюючий ефект морфіну залежить від дози та способу введення.

Кінетика і метаболізм

Всмоктується з шлунково-кишкового тракту, але не завжди в однаковій мірі. З білками зв’язується на 35%. Vd — 3–4 мг/л Проникає через плаценту і потрапляє в грудне молоко. У новонароджених у наркозалежних матерів може розвинутися абстинентний синдром протягом 72 годин.

Морфін виводиться із сечею переважно у вигляді метаболітів, а в 12 % — у незміненому вигляді. У 7—10% виводиться з калом.

Токсичність

Токсична доза ≈60 мг, летальна доза — 120–200 мг. Залежні від морфіну особи толерують значно більші дози без серйозних симптомів отруєння.

Клінічна картина

Симптоми отруєння:  «шпилькові» зіниці, нудота, блювання, блідість шкіри, запаморочення, брадикардія, зниження артеріального тиску, парез кишківника, анурія, порушення дихання – поверхневе дихання, нерівне дихання, апное.

Діагностика

Рекомендовані дослідження: концентрація морфіну в крові (токсична >0,5 мкг/мл, летальна 2,6 мкг/мл), опіоїди в сечі, концентрація електролітів (Na, K) і глюкози у сировотці, газометрія артеріальної крові.

Лікування

Див. вище (Опіоїди, загальна частина).