Різновид імунодефіциту

Особливо рекомендовані вакцини

Вакцини протипоказані (П), інші вакцини (I), уваги (У)

первинний (вроджений) дефіцит комплементу

пневмококи (PCV-20 або

PCV-13 + PPSV-23)

менінгококи

грип

П: нема. І: відповідно до PSO. У: 1) підвищений ризик інвазивних інфекцій інкапсульованими бактеріями; 2) захворювання на грип сприяє інвазійним бактеріальним інфекціям

вроджені дефекти фагоцитуючих клітин

грип

пневмококи (PCV-20 або PCV-13 + PPSV-23)б

П: 1) містять живі бактерії (напр., БЦЖ); 2) дефіцит молекул адгезії, вивільнення гранулоцитарних цитотоксичних факторів (напр., синдром Чедіака-Хігаші) або неуточнених — живі вірусні вакцини (напр., MMR, вітряна віспа). І: інактивована та субодиниця за PSO. У: 1) підвищений ризик інвазивних стафілококових інфекцій, яким сприяє захворювання на грип; 2) введення БЦЖ пацієнтам із хронічною гранулематозною хворобою може призвести до генералізованої БЦЖ-інфекції; 3) синдром Чедіака-Хігаші та дефіцит молекули адгезії супроводжуються порушенням функції цитотоксичних Т-лімфоцитів і NK-клітин; деякі порушення функції нейтрофілів можуть співіснувати з порушенням функції лімфоцитів, тому при відсутності діагнозу молекулярної основи порушень фагоцитозу застосування вакцин, що містять «живі» віруси, не рекомендується; винятком є: хронічна гранулематозна хвороба та циклічна нейтропенія, при яких можна вводити живі вірусні вакцини (MMR, вітряна віспа).

спадкові порушення вироблення цитокінів або активації клітин цитокінами

пневмококи (PCV-20 або PCV-13 + PPSV-23)

COVID-19
оперізуючий лишай (нежива вакцина)

П: проконсультуйтеся з фахівцем щодо використання «живих» вакцин. I: інактивована та субодинична за PSO. У: гетерогенна група захворювань, нові розлади, які все ще виявляються, і в багатьох випадках супроводжуються порушенням відповіді на вірусні (напр., порушення IFN-α або IFN-γ) або бактеріальні (напр., розлади осі IL-12/IFN-γ) інфекції, що є протипоказанням до введення відповідних «живих» вакцин

легкий дефіцит антитіл (атаксія-телеангіектазія або полісахаридний імунодефіцит [SPAD])

пневмококи (PCV-20 або PCV-13 + PPSV-23), COVID-19

П: брак. І: згідно з PSO. У: 1) пацієнти можуть виробляти хоча б часткову відповідь на вакцинацію; 2) показано моніторинг поствакцинальної відповіді з метою оцінки ступеня імунодефіциту та рівня захисту від інфекційних захворювань

важкий дефіцит антитіл, що потребує замісної терапії (IVIG),

комплексні імунодефіцити

грипв, COVID-19

оперізуючий лишай («нежива» вакцина)

П: живі вакциниг. I: «неживі» (інші, ніж від грипу чи COVID-19) —не рекомендується рутинно. У: 1) розгляньте можливість вакцинації неживими вакцинами для оцінки ступеня імунодефіциту перед початком лікування IVIG; 2) при загальному змінному імунодефіциті можлива поствакцинальна відповідь на білкові та полісахаридні антигени; 3) при агаммаглобулінемії вакцинація проводиться рідко — у хворих не виробляються антитіла, але можливий розвиток Т-клітинної відповіді; 4) пацієнти, які отримують IVIG через часткове порушення вироблення антитіл, можуть отримати користь від вакцинації проти грипу та COVID-19 — IVIG може не містити антитіл проти поточного циркулюючого штаму вірусу грипу та проти SARS-CoV-2

ВІЛг

легкий імунодефіцит

грип, COVID-19

пневмококи (PCV-20 або PCV-13 + PPSV-23)

менінгококи

вірусний гепатит типу В

вірус папіломи людини (ВПЛ [HPV-4])

кір (MMR; у неімунізованих)

вітряна віспа (некомбінована вакцина)

оперізуючий лишай («нежива» вакцина)

П: немає. І: згідно з PSO. У: 1) ВПЛ-4 або ВПЛ-9 бажано використовувати для профілактики генітальних бородавок; 2) завершити незавершені щеплення до виникнення значного імунодефіциту

важкий імунодефіцит

грип, COVID-19

пневмококи (PCV-20 або PCV-13 + PPSV-23)

менінгококи

вірусний гепатит типу В

оперізуючий лишай («нежива» вакцина)

П: «живі вакцини». І: інактивовані та субодиничні вакцини згідно з PSO. У: як вище

злоякісне новоутворення

грипе, COVID-19

пневмококи (PCV-20 або PCV-13 + PPSV-23)

оперізуючий лишай («нежива» вакцина)

П: під час хіміотерапії — «живі» вакцини. I: 1) «мертвий» за PSO; 2) щеплення (у тому числі «живими» вакцинами) можна відновити згідно з PSO через 3 міс. після закінчення протипухлинної терапії (раніше у разі вакцинації проти COVID-19 →розд. 18.11.2.1)е. У: 1) не вакцинуйте під час інтенсивної хіміотерапії (індукція, консолідація); «неживі» вакцини можуть бути розглянуті під час підтримуючої хіміотерапії, але не включені в графік вакцинації, якщо тільки серологічні тести не підтвердять наявність специфічних антитіл у захисній концентрації; 2) бустерні дози можуть бути розглянуті для пацієнтів, які завершили свій графік імунізації до початку хіміотерапії, якщо рівні специфічних антитіл нижчі за визнані захисні рівні

HCT

перед процедурою

завершити відсутні щеплення згідно з PSO (включаючи бустерні дози)д

вітряна віспа (у сприйнятливих пацієнтів)д

або оперізуючий лишай («нежива» вакцина)

П: « живі » вакцини протягом одного місяця перед початком кондиціонування. І: згідно з PSO. У: для оптимальної відповіді введіть « неживі » вакцини за ≥2 тиж. та « живі »д вакцини за ≥4 тиж. до початку кондиціонуючого лікуванняє

після процедуриж

грип (розгляньте 2 дози), COVID-19

пневмококи (PCV-13 [3 дози] + PPSV-23з [1 доза])

Haemophilus influenzae типу b (3 дози)и

менінгококи

коклюш, дифтерія, правецьі

гепатит В (3 або 4 дози)

поліомієліт (ІПВ; 3 дози)

кір, паротит, краснуха (MMR; 2 дози)є,й

вітряна віспа (2 дози)є,к

П: 1) «живий» протягом 24 міс. після HCT або довше, якщо присутня імуносупресія або активна GvHD; 2) БЦЖ. I: розгляньте можливість вакцинації проти ВПЛ; правила вакцинації проти COVID-19 →розд. 18.11.2.1. У: 1) вакцинація «неживими» вакцинами (включаючи грип) може бути відновлена через 6 міс. після HCT (через 3 міс. у випадку COVID-19), а «живими» вакцинами через ≥24 міс. після HCTє; 2) підвищений ризик ускладнень і смерті від грипу та COVID-19, а також інвазивних пневмококових захворювань (до кількох років після HCT)

реципієнти твердих органів

перед процедурою

пневмококи (PCV-20 або PCV-13 + PPSV 23)

гепатит B (у анти-HBs негативних пацієнтів)

гепатит А (у серонегативних)

COVID-19

HPV

оперізуючий лишай («нежива» вакцина)

П: «живі» протягом 4 тиж. до трансплантації. I: 1) виконайте невиконані щеплення згідно з PSO; 2) розгляньте можливість вакцинації проти ВПЛ; правила вакцинації проти COVID-19 →розд. 18.11.2.1. У: 1) перевірте та, при необхідності, виконайте відсутні щеплення у донора згідно з PSO (не вводьте «живі» вакцини протягом 4 тиж. до забору органів); 2) підвищений ризик генітальних папілом після трансплантації

після процедури

грип (розгляньте 2 дози), COVID-19

пневмококи (як вище, якщо не було виконано до процедури)

вірусний гепатит типу Вл

оперізуючий лишай («нежива» вакцина)

П: «живі» вакцини. І: згідно з PSO. У: вакцинацію « неживими » вакцинами можна відновити через 24 міс. після опреації (у випадку грипу 2 міс., ≥1 міс. у випадку вакцинації проти COVID-19 [→розд. 18.11.2.1]).

особи без селезінки або з функціональною аспленією

пневмококи (PCV-20 або PCV-13 + PPSV-23)

менінгококи

Hibи

грип, COVID-19

П: немає. І: згідно з PSO. У: у разі планового видалення селезінки зробити щеплення слід перед операцією

пацієнти з розсіяним склерозомм, які отримували фінголімод, алемтузумаб, кладрибін або окрелізумаб

вітряна віспак або оперізуючий лишай («нежива» вакцина)

HPV

COVID-19

У: 1) оптимально провести заплановані щеплення перед початком лікування (у разі вакцинації проти вітряної віспи ≥6 тиж. до терапії)к; 2) вакцинація проти COVID-19: а) фінголімод — не рекомендується переривати лікування на час щепленняд (у разі дуже низької кількості лімфоцитів вакцинація може бути менш ефективною); б) окрелізумаб — вакцинація повинна бути завершена за 4–6 тиж. до початку терапії; якщо це неможливо, розгляньте вакцинацію під час лікування (оптимально через 4–6 міс. після введенням останньої дози окрелізумабу, а другу дозу вакцини введіть за 4–6 тиж. до введення наступної дози препарату; якщо такий графік вакцинації неможливий, то у виняткових випадках — якщо користь від вакцинації явно перевищує можливий ризик виникнення рецидиву захворювання — може бути розглянута відстрочка введення наступної дози препарату); у пацієнтів, які завершили лікування окрелізумабом (незалежно від причини), найкраще проводити вакцинацію через ≥6 міс. після останньої дози препарату або після нормалізації кількості В-лімфоцитів; в) кладрибін, алемтузумаб п/о — вакцинацію слід розглядати через 3–6 міс. після введення циклу лікування; у пацієнтів, які потребують подальшого курсу лікування на 2-му році терапії, здається безпечним відкласти введення кладрибіну або алемтузумабу до завершення повної схеми вакцинації та розвитку поствакцинального імунітету (повна схема вакцинації повинна бути завершена за ≥ 6 тиж. до введення ЛЗ)