несумісність антигенів еритроцитів (найчастіше ABO, рідше Rh, Kell, Duffy), тобто антитіла реципієнта проти антигенів донора еритроцитарної маси, або (рідше) антитіла донора (у тромбоконцентраті чи у свіжозамороженій плазмі) — проти еритроцитів реципієнта

озноб, гарячка, гемоглобінурія, гіпотензія, ниркова недостатність з олігурією, ДВЗ, біль у поперековій ділянці, біль у місці венепункції, неспокій

гідратація (0,9 % NaCl), стимуляція діурезу (фуросемід — початково 40–80 мг, або манітол 20 % — спочатку 100 мл/м2, надалі 30 мл/м2/год, кінцева доза 200 г; якщо після 2–3 год не з'являється сеча, слід підозрювати гострий тубулярний некроз), анальгетики, допамін або норадреналін, терапія геморагічного діатезу

антитіла реципієнта до антигенів HLA лейкоцитів чи тромбоцитів донора, цитокіни, що містяться у тромбоконцентраті

озноб, підвищення температури тіла на >1 °С, головний біль, блювання

жарознижувальні ЛЗ; для реципієнтів, у яких гіпертермічна реакція виникла більше одного разу, замовляйте препарати крові, збіднені лейкоцитами, а також зважте виконання премедикації перед черговою трансфузією (напр., клемастин)

антитіла проти антигенів донорської плазми; дефіцит IgG, дефіцит IgA (антитіла до IgA)

кропив'янка, набряки, запаморочення і головний біль, симптоми анафілаксії

антигістамінні препарати; анафілактичний шок →розд. 17.1

у пацієнта з алергічною реакцією в анамнезі перед черговою трансфузією слід зважити виконання премедикації (антигістамінні ЛЗ)

для наступних трансфузій замовляйте компоненти крові без плазми

гіпотеза 2 ударів:

1) наявність факторів ризику, які сприяють адгезії нейтрофілів до активованого легеневого ендотелію (штучна вентиляція, сепсис, перевантаження рідиною, кардіохірургічні операції)

2) наявність у препараті крові, що переливається, факторів, які викликають дегрануляцію нейтрофілів і пошкодження ендотелію (антитіл анти-HNA і анти-HLA, що присутні в крові донора і/або біологічно активних речовин [напр. ліпідних], які нагромаджуються під час зберігання)

гостра дихальна недостатність, некардіогенний набряк легень, гарячка, у деяких випадках гіпотензія

оксигенотерапія, при необхідності — штучна вентиляція;

зазвичай одужання без віддалених наслідків, проте трапляються тяжкі випадки (летальність — 6–23 %)

бактеріальне забруднення компонента крові, що переливається

гарячка, озноб, падіння артеріального тиску

антибіотики широкого спектру дії (до моменту отримання результатів бактеріологічних досліджень)

лікування ускладнень (напр. шоку) 

гіперволемія внаслідок трансфузії

порушення дихання, кашель, тахікардія, підвищення артеріального тиску, головний біль, підвищення рівня BNP або NT­proBNP

лікування гострої серцевої недостатності →розд. 2.19.2, оксигенотерапія, у разі неефективності вищенаведених методів — слід зважити кровопускання

руйнування еритроцитів внаслідок дії хімічних або фізичних факторів (підігріву, замороження, додавання лікарських засобів або інфузійних розчинів) 

гемоглобінемія, гемоглобінурія, можлива артеріальна гіпотензія, порушення функції нирок, загальне нездужання, неспокій

у тяжких випадках — як при гострому імунологічному гемолізі,

якщо гемоглобінемія і гемоглобінурія єдині симптоми — зазвичай достатньо підтримуючої терапії

наявність повітря в системі для трансфузії, переливання під тиском

раптові розлади дихання, ціаноз, біль, кашель, порушення серцевого ритму 

поворот хворого на лівий бік, підйом ніг вище рівня грудної клітки

швидка інфузія цитратвмісних препаратів крові

парестезії, тетанія, порушення серцевого ритму

препарат кальцію п/о або в/в введення 10–20 мл 10 % розчину глюконату кальцію

швидке переливання охолодженої крові

порушення серцевого ритму

лікування →розд. 23.16; профілактика: переливання крові, підігрітої у спеціальному пристрої

активація кінінової системи внаслідок контакту крові з негативно зарядженими поверхнями (лейкоцитарні фільтри, штучний кровообіг), з одночасним інгібуванням метаболізму брадикініну

гіперемія, падіння артеріального тиску

припинення переливання, підтримуюча терапія, диференціювання з іншими побічними реакціями (гостра гемолітична реакція, TRALI, септичний або анафілактичний шок)

швидке переливання великого об'єму крові, тобто 1 об'єму циркулюючої крові протягом 24 годин

коагулопатія (дефіцит плазмових факторів згортання крові і тромбоцитів), гіпотермія, метаболічні порушення (гіпокальціємія, гіперкаліємія)

лікування — відповідно до клінічного стану пацієнта (коагулопатія →розд. 2.1)

невідома

біль у грудній клітці, черевній порожнині, спині,

задишка, озноб, підвищення артеріального тиску

спонтанне зникнення симптомів через ≈30 хв після закінчення трансфузії