Ми прагнемо й надалі безкоштовно надавати цей тип контенту. На жаль, коштів на це більше немає.
Без Вашої допомоги нам доведеться закрити проект до кінця 2024 року.
Зробіть пожертвуЧи слід лікувати у дітей інвазію Blastocystis hominis? Паразит, про якого йде мова, був знайдений у мого племінника. Лікуючий лікар не рекомендував лікування. Однак я знайшла статтю з 2014 року, в якій вказувалося, що лікування бажано. Чи це поширене захворювання? Чи слід його рутинно діагностувати?
Важко відповісти на питання, чи є Blastocystis spp. нешкідливим коменсалом чи справжнім паразитом. Найпростіші з роду Blastocystis spp. (застаріла назва Blastocystis hominis) — це анаеробні мікроорганізми, які дуже поширені в шлунково-кишковому тракті людини. Вони були описані в 1911 році і протягом багатьох років вважалися нешкідливими дріжджовими грибами. Пізніші дослідження показали, що Blastocystis spp. — це найпростіші, які є одними з найпоширеніших найпростіших у калі. Найпростіші Blastocystis spp. спостерігаються у всьому світі в товстій кишці та сліпій кишці дітей та дорослих, а також у тварин (мавп, свиней, гризунів, птиці). Мабуть тому інфікування частіше зустрічаються у людей, які контактують з тваринами. За підрахунками, поширеність Blastocystis spp. у калі становить 30–50 % у країнах, що розвиваються, і 5–10 % у розвинутих країнах. Шлях інфікування до кінця не вивчений, вірогідно, це фекально-оральний шлях. У Сполучених Штатах Blastocystis spp. виявляється приблизно в 15 % рутинно досліджених зразків калу і дуже часто в калі туристів, які повертаються з країн, що розвиваються (приблизно у кожного третього туриста).
Найпростіший Blastocystis spp. проявляє значну морфологічну мінливість і зустрічається у 4-х формах: вакуольній, зернистій, амебній та цисти (див. рис. 1 та 2).
Суперечки щодо того, чи є Blastocystis spp. нешкідливими коменсалами чи абсолютними паразитами, ймовірно зумовленірізноманітністю штамів, що характеризуються різною вірулентністю, та можливістю безсимптомного носійства патогенних штамів після симптомної фази зараження. Більше того, Blastocystis легко сплутати з іншими найпростішими. Крім того, не проводилось жодних проспективних досліджень для оцінки патогенності Blastocystis spp. Варто також пам’ятати, що ці інфекції зазвичай самостійно зникають. Тому я пропоную раціональний підхід — інвазію слід лікувати, якщо вона супроводжується будь-якими скаргами з боку шлунково-кишкового тракту (напр., діареєю, нудотою, відсутністю апетиту, болем у животі, здуттям живота), можливо, кропив'янкою або слабкістю, і відмовитись від лікування, якщо пацієнт є абсолютно безсимптомним. Лікування проводиться метронідазолом (750 мг тричі на день протягом 5–10 днів) або тинідазолом (2 г одноразово). Інші лікарські засоби також ефективні: паромоміцин, нітазоксанід, йодохінол та триметоприм із сульфаметоксазолом.
Підсумок
Blastocystis spp. (застаріла назва B. hominis) — це анаеробний паразитичний найпростіший, який епізодично спостерігається в шлунково-кишковому тракті людини. Значна контроверсія стосується оцінки того, чи є найпростіші Blastocystis spp. коменсальними чи абсолютно патогенними мікроорганізмами. Blastocystis spp. виявляє помітну морфологічну мінливість. Безсимптомні пацієнти з позитивним результатом дослідження калу на Blastocystis spp. не потребують лікування.
1. Cianciara J., Juszczyk J.: Choroby zakaźne i pasożytnicze. Wydawnictwo Czelej, Lublin 2007
2. Blastocystis Wikipedia en.wikipedia.org/wiki/Blastocystis
3. CDC Blastocystis infection www.cdc.gov/parasites/blastocystis/
4. CDC www.cdc.gov/dpdx/blastocystis/index.html
5. UpToDate Blastocystis species. www.uptodate.com
6. Kicia M., Wesołowska M., Kopacz Ż. i співавт.: Częstość występowania oraz skutki kliniczne infestacji Blastocystis hominis u pacjentów zakażonych HIV i chorych na AIDS – analiza wstępna www.ptnaids.pl