Імунологічна пам’ять після інфікування вірусом SARS-CoV-2: 8-місячне спостереження пацієнтів після інфекції

Скорочення: COVID-19 (англ. — coronavirus disease, коронавірусна хвороба) — захворювання, викликане SARS-CoV-2, MERS (Middle East respiratory syndrome) — близькосхідний респіраторний синдром, RBD (receptor binding protein) — рецептор-зв'язуючий домен, SARS-CoV-2 (severe acute respiratory syndrome coronavirus 2) — коронавірус тяжкого гострого респіраторного синдрому 2.

Імунна пам’ять є основою тривалого захисного імунітету, що формується під час зараження або в результаті вакцинації. Вона складається з клітин пам'яті, що належать до різних типів лімфоцитів: B, відповідальних за гуморальний імунітет, T, відповідальних за клітинну відповідь (CD8+, тобто цитотоксичних лімфоцитів) та CD4+ T-лімфоцитів (хелперних лімфоцитів), необхідних для регуляції обох типів адаптаційної відповіді. Поки що знання про тривалість імунної пам'яті та взаємозв’язок між вищезазначеними клітинами та їх кінетикою обмежені. Крім того, тривалість імунологічної пам'яті після зараження SARS-CoV-2 досі не була чітко визначеною.

Після зараження SARS-CoV-2 організм людини реагує, активізуючи імунну систему. Утворюються специфічні антитіла, а також лімфоцити CD4+ і CD8+. Попередні дослідження з залученням людей із COVID-19 та реконвалесцентів вказують на те, що відповідь специфічних Т-лімфоцитів (як CD4+, так і CD8+) важлива для контролю над зараженням SARS-CoV-2 та його вилікування. І навпаки, неефективна робота вродженої імунної відповіді тісно пов’язана з відсутністю контролю над інфекцією, спричиненою SARS-CoV-2, та високою летальністю. Проведені раніше дослідження також виявили, що нейтралізуючі антитіла, які утворились під час первинної інфекції, не впливали на перебіг захворювання. Однак дослідження на тваринах показали, що вони захищають від реінфекції, а їх введення до зараження (моделювання ситуації перед розвитком вторинної інфекції) ефективно знижує ризик зараження верхніх та нижніх дихальних шляхів, а також маніфестного захворювання. Розуміння механізмів імунологічної пам'яті проти SARS-CoV-2 вимагає оцінки як В-лімфоцитів, так і CD8+ і CD4+ Т-клітин. Це суттєво в контексті проведення вакцинації та майбутнього перебігу епідемії COVID-19.

Автори дослідження проаналізували імунну відповідь через >6 місяців після зараження SARS-CoV-2 у 188 людей, більшість з яких мали легкий перебіг захворювання, не вимагаючи госпіталізації. 7 % пацієнтів поступили в лікарню, а деякі з них проходили лікування у відділеннях інтенсивної терапії. Вік учасників дослідження коливався від 19 до 81 року, 80 чоловіків та 108 жінок. Були визначені специфічні В-лімфоцити, IgG-, IgM- та IgA-антитіла, специфічні CD8+ (цитотоксичні) та CD4+ (хелперні) Т-лімфоцити.

Дослідники виявили, що титр антитіл до S-білка SARS-CoV-2 та рецептор-зв’язуючого домену помірно зменшувався протягом 8 місяців спостереження, проте кількість В-клітин пам’яті проти S-білка, як правило, зростала між 1-м та 8-м місяцями після зараження. Кількість CD8+ і CD4+ Т-клітин пам’яті зменшувалася, з періодом напіввиведення 3–5 місяців. Антитіла IgG до S-білка, включаючи IgG проти рецептор-зв’язуючого домену та титр нейтралізуючих антитіл, демонстрували подібну кінетику. Антитіла IgA до S-білка все ще були присутніми у більшості пацієнтів між 6-м та 8-м місяцями від початку захворювання. Серед відповіді В-клітин пам’яті домінували IgG-продукуючі клітини, натомість популяція IgA-продукуючих клітин була меншою. У свою чергу IgM-продукуючі лімфоцити характеризувалися короткою виживаністю.

Приблизно у 70 % пацієнтів CD8+ Т-клітини пам’яті були виявлені через 1 місяць після зараження, причому їх рівень знижувався до 50 % через 6–8 місяців після початку захворювання. Що стосується CD4+ клітин пам'яті, то їх було виявлено у 93 % людей через місяць та у 92 % — через 6–8 місяців.

Автори роблять висновок, що після зараження SARS-CoV-2 розвиваються всі типи імунологічної пам'яті, яка зберігається у ≈95 % пацієнтів впродовж приблизно 6 місяців після зараження. Вони також зазначили, що титр циркулюючих антитіл не відображав активності Т-клітин пам'яті, і тому звичайне серологічне тестування на антитіла до SARS-CoV-2 не має прямої кореляції зі стійкістю відповіді та потенційним захистом, що забезпечується імунною системою.