Порівняння ефективності антитромботичного лікування та антитромботичної профілактики у пацієнтів, госпіталізованих з приводу COVID-19 з підвищеною концентрацією D-димеру

Вступ

COVID-19 пов'язаний з підвищеним ризиком тромбоемболічних ускладнень. Дані про користь терапевтичної антикоагуляції і поліпшення результатів у пацієнтів, госпіталізованих з приводу COVID-19, обмежені.

Мета роботи

Метою цього дослідження було порівняння ефективності та безпеки антитромботичного лікування і антитромботичної профілактики у пацієнтів, госпіталізованих з приводу COVID-19.

Методи

Дизайн дослідження: відкрите, мультицентрове, рандомізоване контрольоване клінічне дослідження, проведене в 31 медичному центрі в Бразилії, що включає пацієнтів (вік ≥18 років), госпіталізованих з приводу COVID-19 з підвищеним рівнем D-димера (≥1 × вище верхньої межі норми), які були рандомізовані в групу, яка отримує антитромботичне лікування або антитромботичну профілактику. Обидві групи включали пацієнтів із концентрацією D-димера ≥3 × верхньої межі норми (по 27 % учасників дослідження).

Досліджувана група: пацієнти, які отримують антитромботичну терапію під час госпіталізації.

Використовувані лікарські засоби: у клінічно стабільних пацієнтів ривароксабан перорально (20 мг або 15 мг на добу) або у клінічно нестабільних пацієнтів спочатку вводили підшкірно еноксапарин (1 мг/кг 2 рази на добу) або нефракціонований гепарин внутрішньовенно (для отримання концентрації анти-Ха 0,3–0,7 МО/мл), потім ривароксабан до 30-го дня спостереження.

Контрольна група: пацієнти, які отримують антитромботичну профілактику в стандартних дозах — еноксапарин або нефракціонований гепарин.
Аналізовані параметри: час до смерті, тривалість госпіталізації, тривалість додаткової оксигенотерапії, виникнення кровотечі.

Результати

Дослідження проводилося з 24 червня 2020 року по 26 лютого 2021 року. Серед 3331 пацієнтів в аналіз були включені 615 пацієнтів, яких рандомізовано у групу, в якій отримували антитромботичну терапію (311 осіб) або антитромботичну профілактику (304 пацієнта). 576 пацієнтів (94 %) були клінічно стабільними, 39 пацієнтів (6 %) — клінічно нестабільними. Один пацієнт у групі антитромботичної терапії був виключений зі спостереження через відкликання згоди на участь в дослідженні. Статистичний аналіз ефективності не виявив значущої різниці між пацієнтами, яким була призначена терапевтична або профілактична антикоагуляція (p = 0,40). У свою чергу, аналіз безпеки показав, що клінічно значуща кровотеча виникла у 26 (8 %) пацієнтів, яким була призначена антитромботична терапія, і у 7 (2 %) пацієнтів, які отримували антитромботичну профілактику (відносний ризик 3,64 [95 % ДІ 1,61-8,27)], p = 0,0010). Про алергічну реакцію повідомлялося у 2 (1 %) пацієнтів у групі антитромботичної терапії та у 3 (1 %) пацієнтів у групі антитромботичної профілактики.