Профілактика COVID-19 і рання терапевтична тактика

Професор Жан-Луї Вінсент (Jean-Louis Vincent) з кафедри інтенсивної терапії Université libre de Bruxelles, колишній президент Всесвітньої Федерації Товариств Інтенсивної Терапії, дослідник і автор значущих публікацій — у розмові з професором Романом Єшке (Roman Jaeschke) обговорює актуальну епідеміологічну ситуацію в Бельгії та зміни у веденні COVID-19 через понад рік від початку пандемії.

Roman Jaeschke: Виникає ще одне питання, яке виходить за рамки нашої спеціалізації, але кожен може мати свою думку з цього приводу. Чи обговорюється у Бельгії прийом ліків для профілактики COVID-19 або амбулаторне лікування ранніх симптомів хвороби? Чи використовуються будь-які ліки для запобігання зараження або зупинки розвитку інфекції?

Jean-Louis Vincent: Ні. Пропонувався гідроксихлорохін, але він не діє. Також як і колхіцин. Канадське клінічне дослідження не дало дуже вражаючих результатів. Деякі дані припускають, що інгаляційні кортикостероїди можуть мати певний захисний ефект, але є розбіжності з приводу їх використання. Нам потрібно більше даних, перш ніж ми почнемо рутинно призначати ці лікарські засоби пацієнтам із початковими симптомами COVID-19. Крім того, як я вже згадував, можна розглянути можливість застосування моноклональних антитіл у людей із супутніми захворюваннями, особливо у тих, хто отримує імуносупресивну терапію. Антитіла можна застосовувати у пацієнтів невдовзі після надходження в лікарню. Можна навіть прийняти хворого у відділення для введення антитіл, а якщо його стан трохи поліпшиться, його можна виписати додому.

Roman Jaeschke: Чи йдеться про первинну профілактику осіб після експозиції?

Jean-Louis Vincent: Ні, повністю запобігти виникненню COVID-19 неможливо. Ми повинні правильно харчуватися. При бажанні можна приймати вітаміни або цинк, але навряд чи це забезпечить ефективний захист. Профілактичні заходи важливі, коли когось не можна вакцинувати. Вакцинація — найкращий метод, і щодо цього немає ніяких сумнівів.

Roman Jaeschke: Ви згадали про моноклональні антитіла. А якою є Ваша думка щодо використання плазми реконвалесцентів?

Jean-Louis Vincent: Надії на плазму виявилися марними. Під час наших попередніх зустрічей я висловлював оптимізм з приводу цього рішення, але досвід не підтвердив мої очікування. Клінічне дослідження в Південній Америці, опубліковане в "New England Journal of Medicine", дало позитивні результати, але в групу досліджуваних невдовзі після надходження в стаціонар були включені люди дуже похилого люди. Деяким з них був поставлений діагноз деменції легкого ступеня. Слід підкреслити, що пацієнти були значно виснажені з огляду на вік. У цьому дослідженні їм давали плазму з високим титром віруснейтралізуючих антитіл, і були об'єднані всі потенційні переваги її використання. На жаль, інші дослідження не показали ефективності плазми. Виявилося, що моноклональні антитіла, про які почали говорити пізніше, були більш ефективними. Дані промовляють на їх користь. Однак плазма дешевша, ніж моноклональні антитіла, які коштують понад 1000 доларів.

Roman Jaeschke: Пане Професоре, повинен визнати, що всі ми поділяємо Ваш ентузіазм і оптимізм.

Jean-Louis Vincent: Ми будемо щоразу кращими!

Roman Jaeschke: Так тримати. Сподіваюся, наші бесіди будуть все більше сповнені ентузіазму та оптимізму. Останнє запитання: що Ви плануєте робити, щоб тема COVID-19 не здомінувала програму конференції у Брюсселі?

Jean-Louis Vincent: Добре питання. Звичайно, ми збираємося багато говорити про COVID-19, але я думаю, що не менш важливо включити цю тему в інші питання, такі як: Чого навчив нас вірусний сепсис про сепсис загалом? Що нового ми дізналися про лікування ГРДС завдяки досвіду лікування ГРДС у пацієнтів із COVID-19? А як щодо етичних аспектів лікування, розстановки пріоритетів? Пріоритизація (англ. Prioritization — прим. ред.) — це четверте «P», яке я описав у своїй нещодавній статті в Critical Care [doi: 10.1186/s13054-021-03467-y], в якій я підсумовую наші знання про COVID-19. Етичний аспект пандемії присутній. Як ми можемо інтегрувати його в секцію лекцій з етики? Як відбувається контакт з сім'єю пацієнта? Після пандемії і до пандемії він не буде таким же. Ми навчилися краще спілкуватися з близькими для пацієнта особами, можливо, за допомогою програми Zoom, завдяки якій ми тепер розмовляємо один з одним, а також використовуючи телемедицину в її широкому розумінні. В майбутньому ми будемо використовувати цей вид телекомунікації частіше, ніж в минулому. Нам необхідно зробити висновки і в багатьох аспектах поліпшити ведення пацієнтів із гострими станами. Ми багато чому навчилися і можемо пишатися досягнутим.

Roman Jaeschke: Світ змінився, але ви — нітрохи. Я люблю наші розмови. Велике спасибі, і я ціную Ваш внесок.

Jean-Louis Vincent: Дякую. Було дуже приємно.