ЗІП — це рентгенологічна та гістопатологічна картина, типова для ідіопатичного легеневого фіброзу (ІЛФ). У візуалізаційних дослідженнях у пацієнтів із ЗІП зазвичай видно зменшення об’єму легенів і поступове збільшення інтенсивності уражень від верхівок легень (найменш уражених) до їх основ, де ураження (потовщення міждолькових перетинок, тракційні бронхоектази, і зміни за типом «стільникової легені») є найбільшими.

Ураження, які видно на РГ — неспецифічні. У пацієнтів на ранній стадії ІЛФ РГ може бути в нормі; у пацієнтів із запущеними ураженнями можуть спостерігатися зменшення об’єму легень і ретикулярні ураження (від ледь помітних до виражених) в основі легенів. У зв'язку з більшою вираженістю уражень нижніх часток щілини зазвичай зміщені донизу, що видно на РГ у бічній проекції.

У цих пацієнтів основним візуалізаційним дослідженням є КТВРЗ. При оцінці зображень КТВРЗ у пацієнтів з підозрою на ІЛФ шукають ознаки ЗІП. У 2018 році Fleischner Society опублікувало оновлення критеріїв ЗІП при КТВРЗ1. Типова картина ЗІП включає наступні ознаки:

1) розміщення уражень:

а) домінують біля основи легень (рідше дисеміновані)

б) домінують субплеврально

в) часто неоднорідні

2) рентгенологічні ознаки

а) ураження за типом «стільникової легені» (щільно згруповані кістоподібні повітряні утворення з діаметром 3–10 мм)

б) ретикулярні ураження з тракційними бронхоектазами або бронхіолоектазами

в) відсутність уражень, що свідчать про інший діагноз.

Виявлення ЗІП при КТВРЗ у пацієнта з типовою клінічною картиною дозволяє достовірно встановити діагноз ІЛФ (якщо не виявлено інших причин уражень в легенях). В описаного хворого присутні ознаки, що дозволяють діагностувати ЗІП.

Діагноз

ЗІП, викликаний ІЛФ.