Ревматологія — досягнення 2018/2019. Ревматоїдний артрит

Примітка: Огляд публікацій включає період від 21.03.2018 р. до 9.03.2019 р.

Скорочення: EULAR — European League Against Rheumatism, ГК — глюкокортикоїд(и), ГХХ — гідроксихлорохін, іФНП — інгібітори фактору некрозу пухлин, ХМАРП — хворобомодифікуючі антиревматичні препарати, MTX — метотрексат, РА — ревматоїдний артрит

Упродовж останніх років з'явилися численні повідомлення про роль порушень складу мікробіоти кишківника, а також ясен, у процесі аутоімунізації в осіб із генетичною схильністю. Це також стосується етіопатогенезу ревматоїдного артриту (РА).1

Значну роль у 2018 році відведено підвищеному ризику розвитку кардіоваскулярної симптоматики у хворих на РА. Crowson та співавт.2 під час мультицентрового когортного дослідження підтвердили такі симптоми у 30 % хворих та виявили кореляцію між їх наявністю та активністю запального процесу і "ступенем тяжкості" змін у суглобах. Серцево-судинні захворювання становлять найчастішу причину смерті у хворих на РА. Було зауважено, що при РА фактори серцево-судинного ризику накладаються на запальний процес, а також узгоджено, що рекомендації European League Against Rheumatism (EULAR) щодо моніторингу вказаних факторів (вимірювання артеріального тиску, перевірка, чи хворий уникає тютюнопаління, вимірювання маси тіла та концентрацій глюкози і холестерину в сироватці крові) повинні виконуватись кожні 5 років.3

Опрацьовані спільно з EULAR рекомендації American College of Rheumatology (ACR) визначають стратегію щодо тактики дій, спрямованої на досягнення ремісії у хворих на РА. З огляду на відсутність стандартизації, під час опрацювання схеми лікування не було враховано результатів ультразвукових досліджень (УЗД) суглобів.4

На даний момент метою є оптимально ранній початок терапії у хворих на РА. Запроваджені у 2010 році нові класифікаційні критерії захворювання збільшують можливості діагностики. З'явилися нові визначення ситуації, коли ще не можна поставити точний діагноз РА: "некласифікований артрит” і „дуже ранній РА”. На сьогодні використовують не лише  „терапевтичне вікно”, а й починають лікування (здебільшого метотрексатом [MTX]) у період ще не підтвердженого діагнозу. Проведений Hilliquin та співавт.5 метааналіз доказує, що настільки рання терапія може значущим чином знизити ризик розвитку РА. Cavanaugh і співавт.6 порівняли ефективність MTX у монотерапії, як першого хворобомодифікуючого антиревматичного препарату (ХМАРП) і – у разі його неефективності – додаткового застосування лікарського засобу з групи інгібіторів фактору некрозу пухлин (іФНП; адалімумабу) після 26 тижнів лікування, з результатами комбінованої терапії цими лікарськими засобами з самого початку; ефективність обидвох способів лікування була схожою. Подібне також виявили Smoleń і співавт.7

У хворих на РА, лікованих постійною дозою MTX, після вакцинації проти грипу необхідно призупинити на 2 тижні застосування цього лікарського засобу, — це сприяє дії вакцини, без одночасного підвищення активності захворювання.8

У деяких хворих MTX неефективний. Bergstra і співавт.9 вказують на те, що в такій ситуації застосування біологічних ХМАРП дає кращі ефекти, порівнюючи зі спробами лікування іншими синтетичними ХМАРП з одночасним застосуванням глюкокортикоїду (ГК) або в монотерапії.

Дуже корисним лікарським засобом під час лікування РА є гідроксихлорохін (ГХХ), який застосовують як головний ХМАРП або у комбінації з іншими ліками з цієї групи. Виявлено, що окрім впливу на зменшення активності і прогресування хвороби, він позитивно впливає на метаболічні процеси в організмі (знижує гіперліпідемію і гіперглікемію), має антитромботичну дію та запобігає серцево-судинним ускладненням.10

Останнім часом також проведено оцінку припинення застосування біологічних лікарських засобів або зменшення їх доз у хворих на РА.11 Виявлено, що призупинення („закінчення”) лікування створювало ризик дестабілізації ремісії або вже досягнутої низької активності захворювання. Також спостерігалось прогресування радіологічних змін. Натомість зниження доз лікарських засобів не загрожувало такими наслідками.11 Автори зазначали, що цей другий метод одночасно обмежує розвиток інфекцій та знижує вартість лікування.

На основі даних із датського реєстру DANBIO оцінено потенційний вплив біологічних лікарських засобів, що застосовувались у хворих на РА, які раніше отримували лікування з приводу злоякісного новоутворення, на розвиток метастазів.12 Такої залежності не виявлено, однак не можна було зробити однозначних висновків щодо впливу застосування біологічних лікарських засобів на летальність у цій групі хворих.

Новою проблемою в ревматології та онкології стала поява симптомів РА, а також синдрому Шегрена, у хворих, які отримують нові біологічні протипухлинні лікарські засоби.