Порушення вуглеводного обміну у хворих, інфікованих вірусом гепатиту C. 2-га частина

Допоможіть нам допомагати!

Ми прагнемо й надалі безкоштовно надавати цей тип контенту. На жаль, коштів на це більше немає.

Без Вашої допомоги нам доведеться закрити проект до кінця 2024 року.

Зробіть пожертву
Дата: 19 грудня, 2018
Автор: Paulina Mulawka

Яким чином лікувати порушення вуглеводного обміну у HCV-інфікованих осіб?

Хворих необхідно лікувати відповідно до актуальних стандартних локальних протоколів/клінічних настанов, враховуючи під час прийняття терапевтичних рішень наявність дисфункції печінки.

Що з метформіном?

Існує все більше доказів позитивного впливу метформіну в плані редукції ризику розвитку HCC у хворих із хронічним вірусним гепатитом С. Саме тому варто зважити застосування метформіну у HCV-інфікованих осіб із предіабетом або цукровим діабетом. Однак необхідно пам’ятати про те, що застосовувати метформін при занедбаному захворюванні печінки не рекомендується з огляду на ризик лактацидозу.

Піоглітазон і вірусний гепатит С

Ефект піоглітазону оцінювали у хворих з HCC, індукованим інфекцією HCV. Не виявлено впливу на виживаність без рецидивів, однак спостерігалось зменшення інсулінорезистентності. Необхідно пам’ятати про те, що піоглітазон при занедбаному захворюванні печінки не рекомендується з огляду на ризик гострої печінкової недостатності.

Чи можна застосовувати акарбозу у HCV-інфікованих осіб?

Акарбозу слід застосовувати з обережністю, оскільки підвищує ризик гіперамоніємії і може спричиняти транзиторне підвищення активності АЛТ.

Інкретиноміметики та порушення печінки

Інгібітори ДПП-4 вважаються безпечними для HCV-інфікованих хворих, однак необхідно провести подальші великі дослідження, щоби підтвердити їх безпеку при занедбаній хворобі печінки. У випадку лінагліптину взагалі немає необхідності модифікувати дозування у хворих із порушенням функції печінки.

Дані щодо безпеки застосування ліраглутиду у хворих із печінковою недостатністю відсутні. У випадку інших представників агоністів рецептора ГПП-1 — ексенатиду і дулаглутиду — немає необхідності модифікувати дозування у хворих із порушенням функції печінки.

Флозини та захворювання печінки

Емпагліфлозин і канагліфлозин можна застосовувати у пацієнтів з легкими та помірно вираженими порушеннями функції печінки. Дапагліфлозин протипоказаний у всіх хворих із порушенням функції печінки.

Що з похідними сульфонілсечовини?

На жаль досліджень щодо безпеки застосування даної групи лікарських засобів у пацієнтів із хронічними захворюваннями печінки відсутні. Похідні сульфонілсечовини метаболізуються у печінці, у зв’язку з чим їх застосування є протипоказаним при занедбаних захворюваннях печінки  перш за все з огляду на високий ризик гіпоглікемії.

Коли інсулін є лікарським засобом вибору?

Інсулін є лікарським засобом вибору у хворих із декомпенсованою функцією печінки. З'явились дані про те, що інсулін може підвищувати ризик HCC. Є необхідність у проспективних дослідженнях, які б дозволили оцінити зв’язок між терапією екзогенним інсуліном та ризиком розвитку HCC.

Нові методи лікування хронічного вірусного гепатиту С та порушення вуглеводного обміну

Досі невідомо, яким чином нові методи лікування хронічного вірусного гепатиту С (напр. інгібітори протеаз) впливатимуть на вуглеводний обмін.

Література

Користуючись цією сторінкою МП Ви погоджуєтесь використовувати файли cookie відповідно до Ваших поточних налаштувань браузера, а також згідно з нашою політикою щодо файлів cookie