Зниження тиску в легеневій артерії за допомогою простациклінів поліпшує прогноз у пацієнтів з тяжкою легеневою гіпертензією

На конгресі European Society of Cardiology (ESC) 2020 доктор Roela Sadushi-Kolici з Віденського університету представила результати проспективного реєстру, який оцінював клінічну відповідь, гемодинамічні параметри і прогноз пацієнтів із тяжкою легеневою гіпертензією, які отримували трепростініл підшкірно. До реєстру залучено дорослих пацієнтів із діагностованою легеневою артеріальною гіпертензією (ЛАГ) і хронічною тромбоемболічною легеневою гіпертензією (ХТЕЛГ) з підвищеним ризиком смерті. Стан підвищеного ризику було ідентифіковано у випадку середнього тиску в правому передсерді ≥10 мм рт. ст. і/або серцевого індексу ≤2,2 л/хв/м2.

Аналіз включав результати 93 пацієнтів з ЛАГ і 45 пацієнтів з ХТЕЛГ третього і четвертого функціонального класу за ВООЗ. Початкові показники середнього тиску в легеневій артерії складали близько 60 мм рт. ст. Через рік після початку лікування простацикліном у більшості пацієнтів вдалося поліпшити функціональний клас, фізичну витривалість і гемодинамічні показники.

Важливо відзначити, що у пацієнтів з найбільшим зниженням середнього тиску в легеневій артерії (майже на 20 мм рт. ст.) спостерігалась найбільша виживаність — майже 13 років. З іншого боку, у пацієнтів, у яких, незважаючи на лікування, не спостерігалося зниження тиску, середня виживаність становила всього 5 років.

За словами доктора Sadushi-Kolici, зниження середнього тиску в легеневій артерії через рік після початку лікування трепростінілом асоціюється з поліпшенням прогнозу у пацієнтів із тяжкою легеневою гіпертензією. Зниження тиску на 20 мм рт. ст. може становити добру терапевтичну ціль протягом першого року лікування.