Рак жовчного міхура

ВИЗНАЧЕННЯ ТА ЕТІОПАТОГЕНЕЗ

Найчастіше — аденокарцинома, що походить з епітелію слизової оболонки жовчного міхура. Фактори ризику: багаторічний холецистолітіаз (особливо конкременти >3 см; жовчні конкременти у міхурі — у ≈80 % випадків раку; рак діагностується у ≈1 % жовчних міхурів, що видалені з причини накопичення конкрементів); кісти жовчних шляхів; поліп жовчного міхура >1 см, синдроми сімейного поліпозу →розд. 4.24.3.

КЛІНІЧНА КАРТИНА ТА ТИПОВИЙ ПЕРЕБІГ

Симптоми: нехарактерні, як правило маніфестують пізно (діагноз часто встановлюється вже на неоперабельній стадії), найчастіше — біль у ділянці правого підребер’я, тупий, іррадіюючий у праву сторону до хребта і міжлопаткову ділянку; жовтяниця та свербіж (внаслідок інфільтрації пухлиною жовчної протоки; погіршує прогноз); нудота та блювання; втрата апетиту, зменшення маси тіла; пухлина, що пальпується у правому верхньому квадранті живота.