Порушення дихання

1. Дихальний цикл

1) частота дихання (у нормі в стані спокою 12–15/хв):

а) прискорене дихання (тахіпное) — причини: емоції, фізичне навантаження, підвищена температура тіла, причини задишки →розд. 1.17 (>30/хв іноді може бути симптомом початку дихальної недостатності у перебігу захворювань легень або серця);

б) сповільнене дихання (брадипное) — причини: захворювання ЦНС (також iз підвищенням внутрішньочерепного тиску), отруєння опіоїдами та бензодіазепінами;

2) глибина дихання (глибина вдиху):

а) поглиблене дихання (гіперпное, дихання Кусмауля) — при метаболічному ацидозі;

б) поверхневе дихання (гіпопное) — може виникати при дихальній недостатності, особливо, коли настає виснаження дихальної мускулатури (наступний етап «риб’яче дихання» [ковтання повітря] та апное);

3) відношення вдиху до видиху — у нормі видих дещо довший від вдиху; значне видовження видиху виникає при загостренні обструктивних захворювань легень (астма, ХОЗЛ);

4) інші порушення:

а) дихання Чейна-Стокса — нерегулярне дихання, що полягає у поступовому прискоренні та поглибленні дихання, а потім сповільненні та поверхневому диханні з періодами апное (з періодичними перервами в диханні); причини: інсульт, метаболічна або постмедикаментозна енцефалопатія, серцева недостатність;

б) дихання Біота — швидке і поверхневе нерегулярне дихання з довшими періодами апное (10–30 с); причини: підвищення внутрішньочерепного тиску, пошкодження ЦНС на рівні довгастого мозку, постмедикаментозна кома;

в) дихання, що переривається глибокими вдихами (зітхання) — між нормальними вдихами з’являються поодинокі глибокі вдихи та видихи, часто з відчутним зітханням; причини: невротичні та психоорганічні розлади;

г) апное та поверхневе дихання під час сну →розд. 3.18.

2. Типи дихання

1) грудний — залежить від роботи зовнішніх міжреберних м’язів, переважає у жінок; єдиний тип дихання при значному асциті, у пізніх термінах вагітності, великій кількості газів у черевній порожнині, паралічі діафрагми;

2) черевний (діафрагмальний) — залежить від роботи діафрагми, переважає у чоловіків, домінуючий при анкілозуючому спондилоартриті, паралічі міжреберних м’язів та при сильно вираженому плевральному болю.

3. Рухливість грудної клітки

1) одностороннє ослаблення рухів грудної клітки (з нормальною рухливістю по протилежній стороні) — причини: пневмоторакс, велика кількість рідини у плевральній порожнині, масивний фіброз плеври (фіброторакс);

2) парадоксальні рухи грудної клітки — западання грудної клітки під час вдиху; причини: травма, що призвела до перелому >3 ребер в >2 міс. (т. зв. флотуюча грудна клітка) або перелом грудини — парадоксальна рухливість частини стінки грудної клітки; інколи при дихальній недостатності з інших причин;

3) посилена робота додаткових дихальних м’язів (грудинно-ключично-соскоподібних, трапецієвидних, драбинчастих) — коли функція зовнішніх міжреберних м’язів та діафрагми не утримує нормального газового обміну (причини такі ж, як задишки →розд. 1.17). Спостерігається втягнення міжреберних проміжків. Хворий стабілізує плечовий пояс, спираючись верхніми кінцівками на тверду основу (напр., край ліжка). При хронічній дихальній недостатності може виникнути гіпертрофія додаткових дихальних м’язів.