Теніази

ВИЗНАЧЕННЯ ТА ЕТІОПАТОГЕНЕЗвгору

Паразитарні захворювання шлунково-кишкового тракту, викликані наявністю в тонкій кишці статевозрілих стрічкових черв’яків роду Taenia, Diphyllobothrium або Hymenolepis.

1. Етіологічний фактор: найчастіше ціп’як бичачий (Taenia saginata), рідше ціп’як свинячий (T. solium), карликовий ціп’як (Hymenolepis nana) і зрідка стьожак широкий (Diphyllobothrium latum). Зрілий бичачий ціп’як досягає 10 м, а свинячий — 2–3 м. Яйця виділяються з калом, а після проковтування проміжним хазяїном (велика рогата худоба, свині) у м’язах утворюються вугри, які заражають людину. Cтьожак широкий може досягати 15 м в довжину і 0,5–2 см в ширину, а карликовий — всього 15–40 мм в довжину.

2. Резервуар і шляхи передачі: резервуар — людина (дефінітивний господар). Зараження відбувається в результаті вживання сирої яловичини (T. saginata), свинини (T. solium) або риби (форелі, щуки, окуня, лосося та інших прісноводних видів [D. latum]), що містять личинки або яйця карликового ціп’яка (інфікована їжа, вода, брудні руки, випадкове проковтування комахи, у якій розвинулася форма стрічкового ціп’яка під назвою цистицеркоїд).

3. Інкубаційний період та період заразливості: 10–14 тиж. (T. solium, T. saginata), 3–6 тиж. (D. latum) або 2 тиж. (H. nana) до появи яєць у калі, і довше до появи клінічних симптомів (іноді кілька місяців або років). У випадку T. solium i H. nana хвора особа є заразною для людей, які контактували з нею, доки яйця виділяються з калом.

Епідеміологіявгору

У всьому світі вони зустрічаються у ≈80 млн людей — ціп’як бичачий частіше зустрічається на Близькому Сході, в Африці, Південній Америці, а стьожак широкий є ендемічним у Скандинавії, Північній Америці, Росії, Східній Європі, Уганді та Чилі.

КЛІНІЧНА КАРТИНА ТА ТИПОВИЙ ПЕРЕБІГвгору

Зазвичай інфекція протікає безсимптомно, можливий помірний біль у животі, нудота, іноді діарея. Рідкісним ускладненням є стеноз кишківника. Цистицеркоз може бути небезпечним наслідком зараження цистицеркозом. У разі зараження ціп’яком бичачим часто першим симптомом є наявність сегментів паразита на нижній білизні, що є результатом їх повзання через задній прохід остаточного хазяїна (сегменти ціп’яка свинячого виділяються лише пасивно під час дефекації). Стьожак широкий поглинає вітамін B12 і може спричинити його дефіцит, що проявляється мегалобластною анемією →розд. 15.1.4. Пацієнт зазвичай підозрює гельмінтоз, коли бачить сегменти (членики) стрічкового хробака в калі.

Діагностикавгору

Допоміжні дослідження

Ідентифікація етіологічного фактора: мікроскопічне дослідження калу дозволяє виявити часточки (члени) або випадково наявні яйця ціп’яка. Дослідження необхідно повторити кілька разів (яйцеклітини вивільняються періодично). Яйця T. saginata i T. solium морфологічно ідентичні, тому діагностика виду ґрунтується на мікроскопічному дослідженні сегментів матки виділеного ціп’яка.

Диференційна діагноcтика

Інші гельмінтози та інші причини болю в животі →розд. 1.7 (визначається при мікроскопічному дослідженні випорожнень).

Лікуваннявгору

1. Лікування першої лінії: празиквантел п/о 5–10 мг/кг одноразово (лікування першої лінії). У разі інфікування T. solium слід заздалегідь виключити клінічно мовчазний цистицеркоз, оскільки празиквантел всмоктується зі шлунково-кишкового тракту і може спричинити неконтрольовану смерть вугрів і набряк мозку. Для лікування інфекції H. nana збільште дозу до 25 мг/кг.

2. Лікування другої лінії: ніклозамід (не всмоктується зі шлунково-кишкового тракту) 2 г п/о одноразово або альбендазол п/о 400 мг 1 × на добу протягом 3 днів (інфекція стьожаком з роду Taenia), можна додатково ввести проносний ЛЗ для полегшення вигнання паразита.

3. Моніторинг: досліджуйте кал протягом 3 днів поспіль, щоб визначити вид стьожака та виділити сколекс (головку стьожака). Через 1 і 3 міс. провести мікроскопічне дослідження калу для підтвердження ефективності терапії.

Профілактикавгору

Специфічні методи

Відсутні.

Неспецифічні методи

1. Гігієна рук.

2. Уникайте вживання сирого м’яса (напр., біфштекс тартар) невідомого походження. Рибу і м’ясо слід варити, запікати, смажити або заморожувати (≥24 год при -18 °С). Важливу роль відіграє ветеринарний контроль за вирощуванням і забоєм великої рогатої худоби і свиней.

Обов’язок повідомлення РСЕС:

Немає.