Гіпотонічна гіпергідратація (водне отруєння)

ВИЗНАЧЕННЯ ТА ЕТІОПАТОГЕНЕЗ

Надмірна кількість води у організмі по відношенню до запасів натрію, що призводить до гіпонатріємії і зменшення ефективної молярності (гіпотонічності) рідин організму. Основна причина — знижене виділення вільної води нирками внаслідок ниркової недостатності (ГПН чи ХХН) або збільшеної секреції вазопресину під впливом неосмотичних стимулів (причини гіпотонічної гіпонатріємії з гіперволемією →розд. 19.1.3.1). Етіологічним фактором найчастіше є введення безелектролітних рідин. Рідко причиною є надмірне надходження води у особи з нормальною екскреторною функцією нирок (первинна полідипсія).

Клінічна картина та діагностика

Симптоми є наслідком надлишку води в організмі (периферичні набряки, випотівання рідини у порожнини тіла) і набряку мозку (внаслідок гіпотонії міжклітинної рідини). Діагностика базується на підтвердженні симптомів гіпергідратації разом із гіпонатріємією і зниженою осмолярністю сироватки крові, найчастіше, у пацієнта з патологією, яка сприяє розвитку даного виду гіпергідратації.

ЛІКУВАННЯ

Лікування — як при гіпонатріємії з гіперволемією, дотримуючись безпечної швидкості нормалізації гіпонатріємії →розд. 19.1.3.1.