Гіповолемічний шок

КЛІНІЧНА КАРТИНА ТА ДІАГНОСТИКА

Одночасно з симптомами шоку або раніше можуть з’явитися симптоми зневоднення — зниження вологості слизових оболонок, суха та нееластична шкіра, посилене відчуття спраги (але не в осіб похилого віку з порушенням її відчуття). Порушення свідомості (особливо у старших осіб) можуть випереджувати гіпотензію. Зазвичай, тахікардія та ортостатична гіпотензія (у вертикальній позиції) спостерігаються раніше, ніж розвинеться зниження артеріального тиску у сидячому чи лежачому положенні. Анамнез та фізикальне обстеження, які вказують на причину шоку, допомагають поставити діагноз. Стани зневоднення →розд. 19.1.1.

ЛІКУВАННЯ

1. Вводьте в/в розчини (→вище), а якщо, незважаючи на швидку інфузію ≈1500–2000 мл кристалоїдного розчину (або ≈1000 мл колоїдного розчину), зберігається гіпотензія та гіпоперфузія → застосуйте норадреналін або дофамін (чи адреналін) у постійній інфузії в/в (→вище) та одночасно продовжуйте вливання розчинів. Основне значення в терапії гіповолемічного шоку має відновлення волемії шляхом введення розчинів, а не катехоламінів; останні можуть, однак, допомогти у збереженні кровопостачання життєво важливих органів. Після початкової інтенсивної інфузійної терапії можна вводити менші порції рідини (виконувати проби навантаження рідиною) і оцінювати загальну потребу в рідині.

2. Одночасно застосовуйте етіологічне лікування, напр., лікуйте захворювання, яке викликає блювання, діарею, кишкову непрохідність, поліурію, втрату рідини через шкіру.

3. Решта етапів лікування →розд. 2.2.