Прееклампсія

ВИЗНАЧЕННЯ ТА ЕТІОПАТОГЕНЕЗ

Прееклампсія — це розвиток артеріальної гіпертензії після 20-го тижня вагітності у жінки, артеріальний тиск якої до цього часу був у нормі, або посилення артеріальної гіпертензії, яка існувала до 20-го тижня вагітності з супутньою протеїнурією і/або ознаками ушкодження інших органів/систем. Ця хвороба стосується як матері, так і плоду. Є результатом співіснування підвищеного системного опору судин, підвищеної схильності тромбоцитів до агрегації, активації коагуляційної системи, а також порушення функції ендотелію. Причина — порушення функції або імплантації плаценти, що підтверджується швидким припиненням цього стану після пологів (зберігання АГ або протеїнурії впродовж довшого періоду часу після пологів посередньо вказує на те, що їх причиною не була прееклампсія). У нирках настають функціональні і морфологічні зміни, знижується клубочкова фільтрація, можуть з'явитись симптоми пошкодження нирок.

КЛІНІЧНА КАРТИНА ТА ДІАГНОСТИКА

Прееклампсію діагностують, якщо після 20-го тижня вагітності виникає АГ — діагностована, коли систолічний тиск ≥140 мм рт. ст. або діастолічний АТ ≥90 мм рт. ст. у ≥2-х вимірюваннях впродовж 7 днів у жінки з нормальним до цього часу артеріальним тиском. У жінки з наявною раніше АГ прееклампсію діагностують, якщо систолічний артеріальний тиск зросте на ≥30 мм рт. ст. або діастолічний на ≥15 мм рт. ст. i з'явиться протеїнурія (добова втрата білка >300 мг або показник білок/креатинін ≥0,3 г/г або 1+ у смужковому тесті), а за відсутності протеїнурії — при відповідності ≥1-му з критеріїв:

1) тромбоцитопенія (<100 000/мкл);

2) пошкодження нирок (рівень креатиніну в сироватці >1,1 мг/дл [96,8 мкмоль/л] або в 2 рази вищий від початкового, без іншої хвороби нирок);

3) пошкодження печінки (зростання активності печінкових ферментів в сироватці ≥ як у 2 рази вище ВМН);

4) набряк легень;

5) неврологічні симптоми або порушення зору.

Протеїнурія не є обов'язковим критерієм для діагностики прееклампсії.

Набряки з’являються навіть при 60 % фізіологічих вагітностей, тому їх також не вважають діагностичним критерієм прееклампсії (колишній термін НПГ-гестозу включав співіснування: набряків, протеїнурії і артеріальної гіпертензії).

Прееклампсія визначається як тяжка у разі відповідності ≥1-му з критеріїв:

1) систолічний АТ ≥160 мм рт. ст. або діастолічний АТ ≥110 мм рт. ст. у 2-х вимірюваннях з мінімальним інтервалом в 4 год у вагітної, яка перебуває на ліжковому режимі;

2) будь-які з вище вказаних критеріїв 1‑5 або сильний біль в правому верхньому квадранті черевної порожнини або в епігастрії, який зберігається, незважаючи на застосування анальгетиків, і який не має іншої причини.

Народження плаценти, зазвичай, рівнозначне з вилікуванням прееклампсії, хоча, іноді, симптоми можуть зберігатися, або, навіть, посилюватися впродовж наступних 48 год. У вказаних ситуаціях можуть з’явитися симптоми синдрому HELLP, а також набряк легень, ниркова недостатність або еклампсія.

ЛІКУВАННЯ

Спосіб лікування залежить від ступенязагрози для жінки і плоду, терміну вагітності і ступеня розвитку плоду. Єдиний метод остаточного лікування прееклампсії — закінчення вагітності. Крім того, застосовують гіпотензивні ЛЗ (→вище), ГК (від 28-го тиж. вагітності з метою прискорення продукції сурфактанта в легенях плоду) i сульфат магнію (→нижче).

1. Легкий перебіг хвороби, термін вагітності <34 тиж.: можливе амбулаторне або стаціонарне лікування, проте, необхідний ретельний моніторинг стану вагітної жінки й плоду. Розродження необхідно проводити у кожному випадку погіршення стану жінки або плоду, або після досягнення 37-го тиж. вагітності.

2. Тяжкий перебіг хвороби, термін вагітності 23–32 тиж.: застосуйте (або інтенсифікуйте) гіпотензивну терапію, ГК (бетаметазон в/м 12 мг 2 × кожні 24 год або дексаметазон в/м 6 мг 4 × кожні 12 год) і сульфат магнію (з метою запобігання еклампсії; інфузія в/в 6 г впродовж 20 хв, потім макс. 1 г/год), інтенсивно моніторуйте стан жінки і плоду (завжди в умовах стаціонару); розродження необхідно провести після досягнення 34-го тиж.

3. Тяжкий перебіг хвороби, термін вагітності <34 тиж. і з'явилось додаткове ускладнення (еклампсія, набряк легень, відшарування плаценти, дисеміноване внутрішньосудинне згортання, ознаки погіршення стану плоду або загальмування його росту): необхідно провести розродження.

4. Термін вагітності ≥34 тиж. і наявність ≥1 з умов (тяжка прееклампсія, початок пологів, розрив плодового міхура, симптоми загрози життю плоду, значне маловіддя, внутрішньоматкове обмеження росту): необхідно провести розродження.

5. Прееклампсія, що пов’язана з набряком легень: призначте нітрогліцерин у в/в інфузії.

ПРОФІЛАКТИКА

Ацетилсаліцилова кислота (АСК) 60–80 мг/добу від кінця І триместру вагітним з високим ризиком розвитку прееклампсії.