Артеріальна гіпертензія у вагітних жінок

ВИЗНАЧЕННЯ

АТ знижується у II триместрі (в середньому на 15 мм рт. ст., порівняно з АТ перед вагітністю), а у III триместрі повертається до вихідного рівня, або є незначно вищим. Такі коливання настають у жінок, які мали нормальний АТ до вагітності, у жінок  з АГ в анамнезі, а також у жінок з АГ, що розвивається під час вагітності.

Класифікація артеріальної гіпертензії вагітних (за ESH i ESC):

1) раніше існуюча АГ — діагностована перед вагітністю або до 20-го тижня вагітності, зазвичай, зберігається >42 днів після пологів, може супроводжуватись протеїнурією;

2) гестаційна АГ — з'являється вперше після 20-го тиж. вагітності і минає, у більшості випадків, протягом 42 днів після пологів; якщо супроводжується значущою протеїнурією (>300 мг/л або >500 мг/добу, або ≥2+ у смужковому тесті) — визначається як прееклампсія; пов'язана з порушеною перфузією органів;

3) раніше існуюча АГ з супутньою гестаційною АГ з протеінурією — раніше існуюча АГ з подальшим підвищенням АТ і протеїнурією ≥3 г/добу після 20-го тиж. вагітності;

4) АГ, що не була скласифікована перед пологами — діагностована після 20-го тижня вагітності, рівень АТ перед вагітністю невідомий; необхідний контроль на 42-ий день післяпологового періоду або пізніше.

ДІАГНОСТИКА

Діагностичні критерії АГ у вагітних жінок не відрізняються від загальнопопуляційних. Вимірюючи АТ, занотуйте діастолічний АТ у момент зникнення тонів (V фаза Короткова) і на підставі цього показника прийміть рішення щодо подальшої діагностики та лікування. Кожна вагітна жінка з АГ, діагностованою перед настанням вагітності, або АГ, вперше виявленою під час вагітності, повинна знаходитись під постійним наглядом гінеколога. Рекомендовані допоміжні дослідження →табл. 2.20-10.

ЛІКУВАННЯ

1. Загальні принципи: в залежності від рівня АТ, терміну вагітності і факторів ризику зі сторони матері й плоду:

1) обмеження фізичної активності і перебування в позиції лежачи на лівому боці;

2) нормальна дієта, без суттєвого обмеження солі;

3) фармакотерапія.

2. Граничний рівень АТ, що становить показання до застосування гіпотензивної фармакотерапії (достатньо перевищення рівня систолічного або діастолічного АТ):

1) 140/90 мм рт. ст., у випадку:

a) гестаційної АГ (з протеїнурією або без протеїнурії) або

б) раніше існуючої АГ з супутньою гестаційною АГ або

в) артеріальної гіпертензії та субклінічних або симптоматичних органних пошкоджень, незалежно від терміну вагітності;

2) 150/95 мм рт. ст. в інших, ніж вказані вище, ситуаціях.

3. Лікування АГ легкого або середнього ступенів у вагітних жінок: ЛЗ вибору: метилдопа і лабеталол. ЛЗ другої лінії: метопролол, празозин  і блокатори кальцієвих каналів (з приводу підвищеного ризику гіпотензії не призначайте їх одночасно з сульфатом магнію). ІАПФ і БРА — протипоказані. Не призначайте діуретики при прееклампсії, якщо діурез знаходиться в межах норми.

Систолічний АТ ≥170 мм рт. ст. або діастолічний АТ ≥110 мм рт. ст. у вагітної жінки розцінюйте як ургентний стан. У таких випадках необхідно негайно госпіталізувати пацієнтку та розгляньте можливість застосування лабеталолу в/в, або дигідралазину в/в. Препарати і дози →табл. 2.20-4, табл. 2.20-7 i табл. 2.20-8.