Атріовентрикулярна вузлова реципрокна тахікардія (вузлова реципрокна тахікардія, АВВРТ [AVRNT]

Допоможіть нам допомагати!

Ми прагнемо й надалі безкоштовно надавати цей тип контенту. На жаль, коштів на це більше немає.

Без Вашої допомоги нам доведеться закрити проект до кінця 2024 року.

Зробіть пожертву

ВИЗНАЧЕННЯ ТА ЕТІОПАТОГЕНЕЗ

Пароксизмальна тахікардія, яка виникає внаслідок циркуляції імпульсу збудження в АВ-вузлі повільним шляхом з коротшим рефрактерним періодом і швидким шляхом з довшим рефрактерним періодом. Частіше має місце в осіб без структурного ураження серця.

Види:

1) типова (спостерігається найчастіше) — повільний шлях є антероградним коліном кільця re-entry, а швидкий шлях — ретроградним коліном петлі (повільно-швидка, slow-fast тахікардія);

2) атипова — антероградне проведення збудження відбувається швидким шляхом, а ретроградне — повільним (швидко-повільна, fast-slow тахікардія);

3) рідкісна — обидва коліна петлі тахікардії формує тканина, що повільно проводить збудження (повільно-повільна, slow-slow тахікардія).

КЛІНІЧНА КАРТИНА ТА ТИПОВИЙ ПЕРЕБІГ

Дебют зазвичай у молодому віці, або на 4-му чи 5-му десятилітті життя. Напади посиленого серцебиття з раптовим початком і завершенням, зазвичай добре переносяться, оскільки немає структурного ураження серця, а частота ритму переважно становить ≤170–180/хв. Пароксизми також можуть бути частими (навіть декілька щодня), тривалими і обумовлювати потребу в госпіталізації.

ДІАГНОСТИКА

ЕКГ: типову АВВРТ характеризує відсутність чіткого зубця P, якій зливається з комплексом QRS, або знаходиться безпосередньо за ним; тривалість зубця Р є короткою (40 мс). При атиповій АВВРТ інтервал RP є довгим, зубець Р знаходиться ближче до наступного комплексу QRS і є негативним у відведеннях ІІІ і AVF.

ЛІКУВАННЯ

Невідкладне лікування

Переривання пароксизму АВВРТ →рис. 2.6-6.

Тривале лікування

1. Хворі з часто рецидивуючими пароксизмами АВВРТ, які не погоджуються на абляцію і бажають тривало приймати пероральні ЛЗ → розгляньте дилтіазем, верапаміл або β-блокатор або комбіновану терапію дилтіаземом і β-блокатором. Дозування ЛЗ →табл. 2.6-3. Не використовуйте антиаритмічні препарати класу I або III.

2. Хворі з рідко виникаючими, але тривалими пароксизмами аритмії можна зважити призначення «таблетки в кишені» (дилтіазем 120 мг + пропранолол 80 мг), але в осіб похилого віку (ризик артеріальної гіпотензії, транзиторної АВ-блокади та синкопе) це слід робити з обережністю.

3. Хворі зі слабко вираженими симптомами, з епізодами АВВРТ, які рідко виникають та самостійно минають, не вимагають лікування.

4. Хворі із симптомною рецидивною АВВРТ або  коли фармакотерапія неефективна або протипоказана → показана черезшкірна абляція повільного шляху — найефективніший метод лікування, дуже низький ризик АВ-блокади з необхідністю імплантації ЕКС.

Користуючись цією сторінкою МП Ви погоджуєтесь використовувати файли cookie відповідно до Ваших поточних налаштувань браузера, а також згідно з нашою політикою щодо файлів cookie