Синусові тахіаритмії

Допоможіть нам допомагати!

Ми прагнемо й надалі безкоштовно надавати цей тип контенту. На жаль, коштів на це більше немає.

Без Вашої допомоги нам доведеться закрити проект до кінця 2024 року.

Зробіть пожертву

ВИЗНАЧЕННЯ ТА ЕТІОПАТОГЕНЕЗ

Різні порушення ритму з різноманітними механізмами, клінічною картиною і прогнозом.

1. Фізіологічна синусова тахікардія: прискорений синусовий ритм >100/хв (з зубцями P на ЕКГ — позитивними у відведеннях II, III, aVF і двофазними або негативними у V1) у відповідь на фізіологічний (фізичне навантаження, емоційний стрес) або патологічний (лихоманка, гіповолемія, анемія, серцева недостатність, гіпертиреоз, феохромоцитома, дія ЛЗ) подразник.

2. Неадекватна синусова тахікардія: прискорення синусового ритму без чіткого зв’язку з навантаженням чи невідповідно до його рівня, у зв’язку з емоційним фактором, хворобою або дією ліків. Є наслідком підвищеного автоматизму синусового вузла і порушень його вегетативної регуляції; найчастіше спостерігається у жінок середнього віку.

3. Синоатріальна реципрокна тахікардія: варіант пароксизмальної надшлуночкової тахікардії, викликається циркуляцією хвилі збудження в межах синусового вузла. Доволі часто причиною є структурна хвороба серця.

4. Синдром постуральної ортостатичної тахікардії: збільшення ЧСС під час переходу у вертикальне положення більш ніж на 30 за хвилину, тривалістю більше 30 с і без ортостатичної гіпотензії (падіння систолічного артеріального тиску більш ніж на 20 мм рт. ст.).

КЛІНІЧНА КАРТИНА

1. Неадекватна синусова тахікардія: клінічна картина різноманітна — може протікати без будь-яких симптомів, або спричинити повну втрату працездатності. Найчастіші симптоми (які не є пароксизмальними): посилене серцебиття, біль у грудній клітці, задишка, запаморочення і пресинкопе).

2. Синоатріальна реципрокна тахікардія: пароксизмальні і типові для інших форм пароксизмальної тахікардії симптоми; синкопе виникає рідко, оскільки частота ритму рідко перевищує 180 за хв.

ДІАГНОСТИКА

1. Неадекватна синусова тахікардія: необхідно виключити загальносистемну причину. На ЕКГ резистентна (>100/хв) синусова тахікардія впродовж дня, графіка зубців Р не відрізняється від таких при синусовому ритмі, надмірна реакція у відповідь на фізичну активність, а також нормалізація частоти ритму в нічний час. 

2. Синоатріальна реципрокна тахікардія: діагностика на підставі ЕКГ і ЕФД; викликається і припиняється програмованою стимуляцією передсердь, припиняється під впливом масажу каротидного синусa або після введення аденозину.

ЛІКУВАННЯ

1. Неадекватна синусова тахікардія: корисним є застосування івабрадину. Можете також розглянути доцільність призначення β-блокатора — у монотерапії або у комбінації з івабрадином. β‑блокатори та блокатори кальцівих каналів часто мають низьку ефективність або погано переносяться. Черезшкірну абляцію проводять рідко, у найбільш резистентних до лікування випадках.

2. Синоатріальна реципрокна тахікардія: при нападах — процедури, які підвищують тонус вагусного нерва, для тривалого лікування можете розглянути — βблокатори, верапаміл або дилтіазем (дозування ЛЗ →табл. 2.6-3); у стійких до лікування випадках розгляньте у симптомних пацієнтів проведення черезшкірної абляції.

3. Синдром постуральної ортостатичної тахікардії: розгляньте можливість запровадження регулярної програми фізичних вправ із поступовим збільшенням навантаження; можете розглянути адекватну гідратацію (>2–3 л/добу) і вживання 10–12 г NaCl щодня, а також застосування мідодріну, низьких доз неселективного β-блокатора, піридостигміну або івабрадину.

Користуючись цією сторінкою МП Ви погоджуєтесь використовувати файли cookie відповідно до Ваших поточних налаштувань браузера, а також згідно з нашою політикою щодо файлів cookie