Пневмонія, викликана Pseudomonas aeruginosa

Допоможіть нам допомагати!

Ми прагнемо й надалі безкоштовно надавати цей тип контенту. На жаль, коштів на це більше немає.

Без Вашої допомоги нам доведеться закрити проект до кінця 2024 року.

Зробіть пожертву

P. aeruginosa є грамнегативною аеробною паличкою, яка поширена у навколишньому середовищі і є частим компонентом лікарняної бактеріальної флори (вона зустрічається зокрема на вологих поверхнях, апаратах ШВЛ, ендоскопах, катетерах, небулайзерах, кухонному посуді). Вона може передаватися через дотик між пацієнтами та від персоналу лікарні до хворих. Вона рідко викликає негоспітальну пневмонію, але є найпоширенішою причиною госпітальної пневмонії, особливо у ВІТ. Фактори ризику інфекції: імунні розлади, нещодавня антибіотикотерапія, муковісцидоз, бронхоектази, часті загострення ХОЗЛ, що вимагають застосування ГК та/або антибіотиків і трахеостомії. У пацієнтів зі структурними ураженнями легенів P. aeruginosa часто колонізує дихальні шляхи.

Клінічна картина: інфекція часто обмежується дихальними шляхами і викликає накопичення гною в бронхах, напр., у інтубованих пацієнтів або при муковісцидозі. Ураження паренхіми легені викликає симптоми тяжкої пневмонії з гарячкою, кашлем з рясними гнійними виділеннями, задишкою, ціанозом і часто з симптомами шоку.

Діагноз: на РГ легень інфільтрат із високою схильністю до розпаду та гнійного процесу в плевральній порожнині. Ураження можуть бути мультифокальними та двосторонніми, що дає картину бронхопневмонії. Отримання культури P. aeruginosa з мокроти у пацієнта в стані імуносупресії, з нейтропенією або іншими факторами ризику та симптомами інфекції нижніх дихальних шляхів, навіть без рентгенологічних ознак запальної інфільтрації, є показанням для лікування антибіотиками, ефективними проти цієї бактерії.

Лікування: β-лактамний антибіотик, активний щодо Pseudomonas (піперацилін з тазобактамом, цефтазидим, цефепім), з аміноглікозидним антибіотиком. Як альтернатива, в комбінації з аміноглікозидом можна використовувати карбапенем (іміпенем, меропенем), монобактам (азтреонам) або ципрофлоксацин (або левофлоксацин). Можна також поєднувати ципрофлоксацин (або левофлоксацин) з бета-лактамним антибіотиком. Не застосовуйте монотерапії, особливо аміноглікозидами, оскільки це призводить до розвитку резистентності. Дозування антибіотиків →табл. 3.13-3. У разі чутливості лише до колістину, лікувати як пневмонію, викликану Acinetobacter baumannii розд. 3.13.3.7.

Користуючись цією сторінкою МП Ви погоджуєтесь використовувати файли cookie відповідно до Ваших поточних налаштувань браузера, а також згідно з нашою політикою щодо файлів cookie