Еозинофілія при паразитарних інвазіях

Допоможіть нам допомагати!

Ми прагнемо й надалі безкоштовно надавати цей тип контенту. На жаль, коштів на це більше немає.

Без Вашої допомоги нам доведеться закрити проект до кінця 2024 року.

Зробіть пожертву

Гельмінти є найбільш поширеною причиною еозинофілії легенів, які на певній стадії свого розвитку мігрують через легені. Патофізіологічні зміни різноманітні і залежать від життєвого циклу паразита:

1) активне проходження паразита через легеневу тканину (при аскаридозі, анкілостомідозі та стронгілоїдозі) викликає синдром Леффлера: мігруючі інфільтрати на РГ легень, які минають самостійно через кілька тижнів; перебіг часто безсимптомний або кашель, риніт, втрата апетиту, нічна пітливість, незначне підвищення температури тіла, інколи — свистяче дихання і задишка;

2) транспортування паразитів у легені кровотоком і вторинний розвиток у легеневій тканині місцевої імунної відповіді (гіперінвазія в ході стронгілоїдозу, трихінельоз, шистосомоз, токсокароз, анкілостомідоз, тропічна легенева еозинофілія при філяріозі, вісцеральний синдром мігруючої личинки, токсокароз) викликає кашель і задишку, еозинофільні інфільтрати в легеневій тканині і високу еозинофілію в периферичній крові;

3) легені можуть бути цільовим місцем розташування паразита (парагонімоз, одно- та багатокамерний ехінококоз, цистицеркоз).

Детальна інформація про клінічну картину, діагностику та лікування окремих інфекцій → відповідні розділи.

Користуючись цією сторінкою МП Ви погоджуєтесь використовувати файли cookie відповідно до Ваших поточних налаштувань браузера, а також згідно з нашою політикою щодо файлів cookie