Ішемічний коліт

ВИЗНАЧЕННЯ ТА ЕТІОПАТОГЕНЕЗвгору

Ішемічний коліт є результатом тимчасового порушення кровотоку в стінці товстого кішкивника (зниження кровотоку в черевних судинах [викликане гіповолемією, шоком, серцевою недостатністю, сепсисом, дуже інтенсивними фізичними вправами, звуженням брижових артерій через атеросклероз, вазоконстрикцією внаслідок прийому ЛЗ — напр., норадреналіну, вазопресину або інших речовин, в т. ч. кокаїну], або обструкція черевних артерій через емболію [напр., при фібриляції передсердь] або артеріальний тромбоз [у станах гіперкоагуляції]), що призводить до гіпоксії та пошкодження тканин. Ураження найчастіше вражають ділянки з обмеженим колатеральним кровообігом, такі як селезінковий вигин, низхідна ободова кишка та ректосигмоподібний перехід. 

КЛІНІЧНА КАРТИНА ТА ПРИРОДНИЙ ПЕРЕБІГвгору

Залежить від ступеня та тривалості ішемії та обсягу уражень. Можуть виникнути:

1) біль у животі в ділянці ураженого сегмента кишечника, зазвичай з лівого боку черевної порожнини;

2) кровотеча з нижніх відділів ШКТ — кров у калі або кривава діарея;

3) у разі повного некрозу та перфорації — симптоми перитоніту (→розд. 4.29, Клінічна картина) та сепсису. 

ДІАГНОСТИКАвгору

Допоміжні дослідження

1. Візуалізаційні дослідження:

1) КТ черевної порожнини з контрастуванням — обстеження вибору при підозрі на ішемію кишечника, на ранній стадії може не показувати жодних змін; воно також дозволяє діагностувати перфорацію кишечника;

2) оглядова РГ черевної порожнини — часто нетипова картина; можна виявити дилатацію кишечника, наявність газу в стінці кишки (пневматоз) або симптом «відбитка великого пальця» (набряк підслизової оболонки).

2. Колоноскопія з забором біоптатів: необхідно проводити з мінімальною інсуфляцією до ≤48 год після появи симптомів), після стабілізації стану пацієнта, за умови відсутності симптомів перитоніту, а візуалізаційні дослідження не виявляють некрозу або перфорації стінки кишечника. Можна виявити гіперемію, набряк слизової оболонки, ерозії та лінійні виразки (зазвичай розташування вздовж довгої осі кишечника), зміни чітко відмежовані від нормального кишечника. Під час гістологічного дослідження біоптатів виявляють ішемічні зміни.

3. Лабораторні дослідження: немає лабораторних маркерів ішемічного коліту. Підвищений рівень лактату та ​​активності ЛДГ, КФК і амілази вказує на значне пошкодження тканин. Також можуть спостерігатися анемія та гіпоальбумінемія. Проведіть аналізи калу на наявність токсинів та паразитів C. difficile, а також бактеріологічне дослідження, щоб виключити інфекційну причину. 

Діагностичні критерії

Діагноз ставиться на основі візуалізаційних досліджень та колоноскопії.

Диференційна діагностика

Інфекційний коліт, неспецифічні запальні захворювання кишечника, інші причини кровотечі з нижнього відділу ШКТ (→розд. 4.29), інші причини болю в животі (→розд. 1.7).

ЛІКУВАННЯвгору

Усім пацієнтам проводять консервативне лікування: інфузійну терапію, припинення перорального харчування та антибіотики широкого спектру дії. Необхідний моніторинг стану хворого: вимірювання температури тіла, фізикальне обстеження на наявність ознак перитоніту та біохімічні аналізи крові (кількість лейкоцитів, концентрація лактату, ЛДГ) для раннього виявлення ускладнень (перфорація, трансмуральний некроз), що потребують хірургічного лікування (резекція кишечника). При мезентеріальному тромбозі рекомендується антикоагулянтна терапія, а у випадках емболічної етіології слід розглянути ендоваскулярне лікування (локальний тромболізис, імплантація стента). 

ПРОГНОЗвгору

Залежить від етіології ішемії, тяжкості та поширеності уражень, а також стану пацієнта (у т.ч. супутніх захворювань). У більшості пацієнтів кишкова ішемія проходить за допомогою консервативного лікування та усунення причини ішемії: клінічне покращення спостерігається протягом кількох днів, а загоєння відбувається протягом 1–2 тиж. Також можуть розвиватися стриктури кишечника. Ускладнення, що потребують хірургічного лікування, виникають у 10–20 % пацієнтів, а рівень смертності в цій групі пацієнтів становить ≈40 %.