Геморой (гемороїдальні вузли)

Гемороїдальні вузли — це вроджені подушкоподібні вип’ячування, утворені венозними сплетеннями і сполучною тканиною вище гребінчастої лінії, що беруть допоміжну участь в механізмах закриття анального каналу. Гемороїдальна хвороба — збільшення і переміщення вузлів.

Гемороїдальні вузли, які часто називають зовнішніми, спричинені розширенням гемороїдальних вен.

Розрізняють 4 ступені гемороїдальної хвороби (шкала Паркса):

І — збільшення вузлів без їх випадання назовні;

ІІ — вузли випадають назовні під час випорожнення, але самостійно вправляються;

ІІІ — вузли випадають під час випорожнення і повинні бути вправлені мануально;

ІV — вузли зберігаються назовні, їх неможливо вправити мануально.

Раннім симптомом гемороїдальної хвороби є кровотеча яскраво-червоною кров'ю; рецидивуючі і більш рясні кровотечі можуть призвести до анемії. Деколи виникає свербіж у ділянці відхідника. Біль супроводжує ускладнення гемороїдальної хвороби (переважно тромбоз вузла) або інші захворювання відхідника.

Діагностика: огляд анальної ділянки і пальцеве дослідження per rectum, аноскопія. З метою виключення новоутворення у всіх хворих із кровотечею з відхідника необхідно провести принаймні ректоскопію. Якщо хворому >50-ти років, має обтяжений анамнез чи інші кишкові прояви → проведіть колоноскопію.

Лікування:

1) профілактика закрепу →розд. 1.18;

2) місцеві симптоми (свербіж, печіння, біль) → пероральні препарати, які містять похідні діосміну та рутину, місцево теплі ванночки, ректальні супозиторії та мазі, що містять зокрема місцеві анестетики, напр., лідокаїн або бензокаїн і гідрокортизон; не застосовують довше, ніж тиждень, з огляду на побічні ефекти (контактний дерматит, атрофія слизової оболонки у випадку гідрокортизону);

3) вузли ІІ і ІІІ ступеня та вузли І ступеня, які викликають докучливі симптоми, якщо консервативне лікування неефективне → інвазивні методи: склеротерапія, біполярна діатермія, інфрачервона коагуляція, лігація (найменше рецидивів), кріотерапія;

4) вузли IV ступеня → хірургічне видалення в умовах стаціонару; також операція показана при менших вузлах, якщо викликають докучливі симптоми, а консервативне і  мінімально інвазивне лікування виявилось неефективним, та у випадку співіснування зовнішніх і внутрішніх вузлів;

5) тромбоз гемороїдального вузла → видалення під місцевою анестезією, якщо хворий звертається до 72 год від початку виникнення скарг; якщо пізніше → спостереження (без видалення вузла), оскільки біль, пов'язаний з тромбозом, зазвичай самостійно минає впродовж 7–10 днів.