Ми прагнемо й надалі безкоштовно надавати цей тип контенту. На жаль, коштів на це більше немає.
Без Вашої допомоги нам доведеться закрити проект до кінця 2024 року.
Зробіть пожертвуВИЗНАЧЕННЯ ТА ЕТІОПАТОГЕНЕЗвгору
Гостра геморагічна гастропатія (ерозивна) є незапальним пошкодженням слизової оболонки шлунка, спричиненим різними екзо- чи ендогенними подразнюючими чинниками або ішемією. Проявляється кровотечею з множинних поверхневих ерозій слизової оболонки.
Причини: нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) (викликають також НПЗП-гастропатії та виразки), алкоголь (при вищих концентраціях), жовч, ендогенні токсини (напp., уремічні), стрес (внаслідок ішемії і гіпоксії слизової оболонки) — напp., при шоці, сепсисі, тяжких опіках (т. зв. виразки Курлінга), травмах і пошкодженнях ЦНС (т. зв. виразки Кушинга); протипухлинна хіміотерапія. Глюкокортикоїди не викликають гастропатії, але можуть посилювати пошкоджуючий ефект НПЗП.
КЛІНІЧНА КАРТИНА ТА ПРИРОДНИЙ перебігвгору
Біль або дискомфорт у центрі епігастрію, нудота, блювання з домішками гематину (кавова гуща). Кровотеча з травного тракту може бути різної інтенсивності (→розд. 4.29), рідко буває серйозною.
ДІАГНОСТИКАвгору
Для постановки діагнозу достатньо анамнезу та макроскопічної картини при ендоскопії: набряк та гіперемія слизової оболонки, дрібні петехії, крововиливи, ерозії, при тяжких формах — виразки; можна візуалізувати точкові кровотечі або кровотечу на майже усій поверхні слизової оболонки. Виразки Курлінга зазвичай розвиваються на дні шлунка (можуть також охоплювати тіло шлунка); зміни, спричинені НПЗП та алкоголем, охоплюють увесь шлунок (іноді більш виражені в пілоричній частині), причому ерозії, як правило, менші та швидше загоюються, ніж при ішемічній гастропатії.
ЛІКУВАННЯвгору
Після ліквідації причини геморагічна гастропатія зазвичай самостійно минає. Для прискорення загоєння слизової оболонки застосовуйте ІПП (ЛЗ і дозування →розд. 4.7).
ПРОФІЛАКТИКАвгору
1. Профілактика НПЗП-гастропатії →розд. 4.7.
2. Профілактика стресових виразок у хворих, які госпіталізовані у відділення інтенсивної терапії (ВІТ) у тяжкому стані → Н2-гістаміноблокатори або ІПП (використовуйте лише у пацієнтів із високим ризиком кровотечі); пам’ятайте про те, що підвищене кислотоутворення у шлунку хворих, які перебувають на штучній вентиляції легень, пов’язане з підвищеним ризиком аспіраційної пневмонії.