Гострий вірусний гепатит D

Етіологічний фактор: HDV — дефектний РНК вірус (віроїд) з оболонкою, збудованою з HBsAg, що здатен реплікуватись тільки у присутності HBV. Ймовірно, діє цитопатично на гепатоцит. Відрізняють коінфекцію (одночасне зараження HBV i HDV) та додаткове інфікування носія HBV (суперінфекція). Поширений у всьому світі. Резервуар, шляхи трансмісії та фактори ризику такі ж, як і при вірусному гепатиті В.

Інкубаційний період: 21–140 днів (у сер. 35).

Клінічна картина та типовий перебіг захворювання: одночасне гостре інфікування HBV i HDV (коінфекція) протікає як вірусний гепатит В. При додатковому інфікуванні хворого із хронічною інфекцією HBV первинний процес загострюється аж до надгострого або фульмінантного гепатиту і гострої печінкової недостатності (особливо у безсимптомних носіїв HBV). Хронічне зараження HDV розвивається у 70–90 % хворих із суперінфекцією.

Діагностика: білок, кодований через геном вірусу (антиген дельта — HDAg), виявляється у крові тільки в перші дні захворювання, а його визначення вимагає застосування спеціальних технологій. Одночасне інфікування HBV i HDV діагностується, якщо у сироватці крові виявляється (методом ІФА) високий титр антитіл анти-HBc i анти-HDV класу IgM. Ці останніі зберігаються впродовж близько 6 тиж. (як виняток, 12), після чого замінюються антитілами класу IgG. HBsAg виявляється в низькому титрі, або його не вдається виявити (супресія вірусом гепатиту D, часто це також стосується й антитіл анти-HBc класу IgM). При суперінфекціях присутні антитіла анти-HDV класу IgM, що замінюються пізніше на IgG; впродовж деякого часу вони виявляються одночасно. Не виявляються антитіла анти-HBc класу IgM. Якщо хронічне інфікування HDV пов'язане з активним гепатитом, тоді в крові зберігаються антитіла анти-HDV класу IgM. У осіб, які вилікувалися від інфікування HDV, залишаються антитіла класу IgG. Диференціальна діагностика: як при вірусному гепатиті А →розд. 7.1.1.

Лікування: немає протоколів лікування гострого інфікування вірусом гепатиту D. При хронічних інфекціях рекомендується застосування пегильованого інтерферону α-2a, впродовж 48 тиж., у комбінації з адефовіром. Таке лікування призводить до елімінації вірусу гепатиту D у 25 % пацієнтів.

Профілактика: така ж, як вірусного гепатиту В.

Користуючись цією сторінкою МП Ви погоджуєтесь використовувати файли cookie відповідно до Ваших поточних налаштувань браузера, а також згідно з нашою політикою щодо файлів cookie