Післяпологовий тиреоїдит

Післяпологовий тиреоїдит класифікується як деструктивний тиреоїдит аутоімунного походження і визначається як синдром тимчасової або постійної дисфункції щитовидної залози, що розвивається протягом 12 міс. після пологів. Страждає ≈5–10 % жінок після пологів; ризик вищий у жінок з підвищеною концентрацією антитіл АТПО, а також у хворих на цукровий діабет типу 1, з перенесеним епізодом післяпологових порушень функції щитоподібної залози, перенесеним викиднем, післяпологовою депресією, супутніми аутоімунними захворюваннями і сімейним анамнезом аутоімунних хвороб щитоподібної залози. При підвищеному ризику слід визначити концентрацію антитіл АТПО у І триместрі вагітності, а також концентрацію ТТГ через 6 тиж., 3, 6 і 12 міс. після пологів або викидня. У фазі маніфестного гіпертиреозу застосовуйте β-блокатор, а у тяжких випадках — ГК. Захворювання у більшості випадків має самолімітуючий перебіг; проте, якщо все ж таки розвинеться стійкий гіпотиреоз → слід застосувати L-T4 →розд. 9.1.