Ураження блискавкою

Механізм та наслідки

Ризик ураження блискавкою вищий біля високих об’єктів, розміщених самотньо та закінчених гострою верхівкою (пік гори, дерево, стовп, людина на відкритій місцевосці). Ураження блискавкою найчастіше є наслідком крокової напруги від розходження по землі струму із близького розряду, рідше — переміщенням розряду з ураженого об’єкту, а найнебезпечнішим (найчастіше смертельними) є: фізичний контакт з ураженим об’єктом та безпосереднє влучання блискавки. Проходження електричного розряду спричиняє: зупинку роботи серця за механізмом фібриляції шлуночків або асистолії, пригнічення дихального центру (іноді довготривале апное), пошкодження ЦНС з різного ступеня порушенням свідомості, опіки (найчастіше поверхневі), тонічний спазм м’язів (також з переломами кісток). Електричний розряд може супроводжуватись ударною хвилею, що може спричинити баротравму (так як при вибуху). Пізні наслідки ураження блискавкою: довготривалі болі та спазми м’язів, нудота, біль голови, катаракта, неврологічні пошкодження, когнітивні порушення та розлади особистості. 

Перша допомога

1. Перенесіть потерпілого у безпечне місце (на відкритій ділянці — розміщене нижче).

2. Оцініть його стан (за схемою ABCD →розд. 23.1, BLS →розд. 2.1), якщо необхідно, розпочніть серцево-легеневу реанімацію →розд. 2.1, викличте допомогу →розд. 23.1.

3. Іммобілізуйте поламані кінцівки →розд. 23.6 та обробіть великі рани →розд. 23.4.

4. Якщо уражено більше ніж одну особу, розпочніть з тієї або тих, які не дихають. Затримка при проведенні штучного дихання призводить до зупинки кровообігу. 

Алгоритм дій в кареті швидкої допомоги та в лікарні

1. Підтримуйте функції життєво важливих органів, проводьте оксигенотерапію та якщо необхідно, штучну вентиляцію.

2. Допоміжні дослідження: ЕКГ, РГ грудної клітки та, ймовірно зламаних, кінцівок, загальний аналіз периферичної крові, концентрація натрію та калію, сечовини та креатиніну та активність креатинін-кінази у плазмі, газометрія артеріальної крові у хворих із симптомами дихальної недостатності; у хворих із рецидивуючими порушеннями серцевого ритму проводьте моніторинг ЕКГ.

3. При синдромі розчавлення (пошкодження значної маси тканин, напр., м’язів — рабдоміоліз), подумайте про діаліз.

4. Якщо необхідно, скеруйте для хірургічного лікування травм.

5. Призначте анальгетичні ЛЗ; у осіб із симптомами, що не становлять загрози для життя зазвичай достатньо НПЗП п/o, напр., ібупрофен 400–600 мг кожні 4–6 год (макс. 3,2 г/добу) або напроксен 500 мг, потім 250 мг кожні 6–8 год; при важких травмах застосовуйте опіоїди.

6. Порекомендуйте консультацію офтальмолога через 6 міс. на предмет катаракти.

Профілактика

Якщо грім чути після блискавки у часі коротшому ніж 30 с, швидко шукайте безпечне місце (будинок, шалаш, печера, автомобіль) i не залишайте його впродовж 30 хв після останнього грому.