Тромбоцити, відновлені з дози крові (отримані мануальним методом)

ТМЗЛ отримують шляхом видалення більшості лейкоцитів із ТМ, отриманої за допомогою мануального методу або автоматичного аферезу.. Застосування ТМЗЛ, порівнюючи з ТМ, знижує ризик алоімунізації HLA, виникнення резистентності до трансфузій тромбоцитів, а також деяких побічних реакцій, таких як негемолітичні гіпертермічні реакції та передача деяких вірусних інфекцій (напр., ЦМВ). З 2020 року всі ТМ, які видаються для клінічного використання в Польщі, є збідненими лейкоцитами.

1. Мануальний метод: 1 дозу складають тромбоцити, які отримують за допомогою відповідного центрифугування 1 дози свіжої цільної крові. Одна доза ТМ містить 45–95 × 109 тромбоцитів, суспендованих в ≈50 мл плазми або збагачувального розчину. Плазма повинна становити ≥30 % від об’єму концентрату. Окремі дози ТМ можуть бути об'єднані в одну дозу (тромбоцити, об’єднані в пул).

2. Метод автоматичного аферезу: ТМЗЛ, отримана за допомогою клітинного сепаратора з відповідного об'єму крові одного донора. Вміст тромбоцитів в 1 дозі становить 3–8 × 1011. Стандартна 1 доза ТМ, отриманої методом аферезу (ТМЗЛ-Аф), відповідає 5 дозам ТМ з ЦКК (тобто одній дозі тромбоцитів, об’єднаних в пул). Це обмежує експозицію реципієнта до чужорідних антигенів і знижує ризик передачі вірусних інфекцій. Препарат з аферезу є збіднений лейкоцитами, без необхідності додаткової підготовки. Використання ТМЗЛ-Аф особливо показано при лікуванні пацієнтів з антитілами до HLA або HPA (відповідальними за резистентність до перелитої ТМ →розд. 24.23.3.4), оскільки це дозволяє переливати ТМ від ​​донорів, відібраних за системами HLA або HPA. Однак у даній ситуації не рекомендується відбирати таких донорів серед осіб, споріднених із пацієнтом, ані інших потенційних донорів гемопоетичних клітин.

ТМЗЛ повинна зберігатися при температурі 20–24 °С, при постійному помішуванні, протягом 5 днів в «дихаючих» контейнерах (рахуючи від дати отримання материнського компонента з аферезу або найстарішої дози ТМ). 

Показання

Тромбоцитопенія або дисфункція тромбоцитів з симптомами геморагічного діатезу. У кожному випадку рішення щодо переливання тромбоцитарної маси приймайте не лише на підставі числа тромбоцитів, але також спираючись на цілісну оцінку клінічного стану пацієнта.

1. Профілактичні показання

1) з метою запобігання спонтанним кровотечам при кількості тромбоцитів <10 000/мкл (особливо у пацієнтів із оборотним ураженням кісткового мозку або тих, що отримують інтенсивну хіміотерапію); у разі наявності додаткових факторів ризику (напр., інфекція, гарячка, порушення плазмового гемостазу, антитромботична терапія) з кількістю тромбоцитів ≤20 000/мкл;

2) перед плановими інвазивними процедурами у пацієнтів з тромбоцитопенією →табл. 24.23-2.

Не здійснюйте профілактичного переливання ТМ перед операцією катаракти. Профілактична трансфузія ТМ перед біопсією кісткового мозку не рекомендується, хоча деякі автори обирають таку тактику дій, щоб досягти кількості тромбоцитів ≥10 000–20 000/мкл. Не проводьте рутинної трансфузії ТМ перед видаленням центрального венозного катетера. Ви можете відмовитися від профілактичної трансфузії ТМ у пацієнтів із хронічною та стабільною тромбоцитопенією (зокрема в ході апластичної анемії або мієлодиспластичного синдрому), які не проходять етіотропного лікування. Не призначайте профілактичної трансфузії ТМ у безсимптомних пацієнтів із хронічним необоротним ураженням кісткового мозку, включно з тими, хто отримує низькі дози пероральної хіміотерапії або азацитидин.

2. Лікувальні показання (при виникненні кровотечі):

1) тромбоцитопенія <30000/мкл у пацієнтів із клінічно істотною, нетяжкою кровотечею (2-й ступінь згідно з ВООЗ, напр. триваюча носова кровотеча, обширна кровотеча зі шкірних покривів, блювання з домішками крові, дьогтеподібний стілець);

2) тромбоцитопенія <50000/мкл у випадку тяжкої кровотечі (3-й і 4-й ступінь згідно з ВООЗ, тобто у разі кожної кровотечі, що вимагає переливання еритроцитарної маси, викликає нестабільність гемодинаміки або тяжкі кровотечі до порожнин тіла, викликаючи симптоматичну дисфункцію органів або необхідність втручання);

3) у разі кровотечі, що потребує масивної трансфузії, не допускайте зниження кількості тромбоцитів <50 000–75 000/мкл;

4) тромбоцитопенія <100 000/мкл у випадку крововиливів в органи, для яких це може бути особливо загрозливо (ЦНС, очне яблуко), а також у разі кровотечі, що зберігається і вимагає переливання ЕМ;

5) вроджена тромбоцитопатія, якщо медикаментозне лікування протипоказано, неефективно або є дуже високий ризик кровотечі;

6) сильна кровотеча у людей, які отримують антитромбоцитарні ЛЗ.

Протипоказання

За винятком випадків, коли виникла кровотеча, що загрожує життю: імунна тромбоцитопенія (→1120), тромботична тромбоцитопенічна пурпура та інші тромботичні мікроангіопатії, гепарин-індукована імунна тромбоцитопенія (HIT II типу) та індукована вакциною імунна тромботична тромбоцитопенія (VITT), посттрансфузійна тромбоцитопенічна пурпура.

Дозування та спосіб трансфузії

1. Терапевтична доза становить 1 дозу ТМЗЛ з аферезу або ТМЗЛ, що виготовляють зазвичай з 4–6 доз ТМ, отриманих мануальним способом. Вона повинна збільшити кількість тромбоцитів на 30 000–50 000/мкл. У деяких клінічних ситуаціях (напр., кровотеча та масивне переливання крові, підготовка пацієнта з ІТП до спленектомії, крововилив у ЦНС або очне яблуко) може знадобитися >1 терапевтична доза ТМЗЛ.

2. Переливайте ТМ, сумісну за системою ABO з кров'ю реципієнта. У разі необхідності термінового переливання без підтвердженого результату аналізу на групу крові або за відсутності ТМ, одногрупної за системою ABO, переливайте відновлені тромбоцити групи O, суспендовані у плазмі AB або збагачувальній рідини, або ТМ групи AB. ТМ Rh+ (позитивну) можна перелити RhD– (негативному) пацієнту тільки у виняткових випадках (тоді дівчинці або жінці репродуктивного віку слід ввести анти-D імуноглобулін).

3. Переливання розпочніть негайно після видання ТМ з банку крові. Не переливайте ТМ більше 30 хв.