Місцева інфільтраційна анестезія

Протипокази

Протипокази до застосування місцевих анестетиків (підвищена чутливість; лідокаїн слід використовувати обережно, у випадку шоку, AВ блокади II i III ступенів, епілепсії). Місцева анестезія може бути неефективною в ділянках вираженого запального процесу (напр., флегмона, великі абсцеси).

Ускладнення

Найчастіше пов’язані з токсичною або алергічною дією місцевих анестетиків, залежать від дози (концентрація та об’єм введеного розчину), значно вираженіші при випадковому внутрішньосудинному введенні. Перші симптоми побічної дії — це головокружіння, парестезії і тремор; у випадку більш вираженої реакції — судоми, розлади дихання, зниження серцевого викиду і аритмія.

Підготовка пацієнта

Отримання свідомої згоди пацієнта, вкладання, залежно від місця анестезії, введення катетера у периферичну вену →розд. 24.5.2.

Забезпечення

Набір для підготовки операційного поля →розд. 24.2, голка Ø 0,5–0,7 мм (25–22 G) для проведення анестезії, голка великого діаметру для набору ЛЗ, шприц на 5 або 10 мл (залежно від місця і поверхні знеболення), ампула з лідокаїном (1–2 % розчин), контейнери для використаних голок та шприців.

Техніка

1. Підготуйте операційне поле →розд. 24.2.

2. Знебольте шкіру, вводячи лідокаїн (зазвичай, 1 % розчин) підшкірно, потім підшкірну клітковину та інші тканини на необхідну глибину; перед кожним введенням лідокаїну підтягуйте поршень шприца, з’ясовуючи, чи не появляється у ньому кров і запобігаючи введенню лідокаїну в судину. При анестезії для невеликих процедур, зазвичай, вводять кілька мілілітрів.