Ми прагнемо й надалі безкоштовно надавати цей тип контенту. На жаль, коштів на це більше немає.
Без Вашої допомоги нам доведеться закрити проект до кінця 2024 року.
Зробіть пожертву1. Вимірювання здійснюється пружинним сфігмоманометром, аускультативим методом або електронним апаратом, достовірність якого є підтверджена (список →www.dableducational.org). Слід використовувати манжету відповідного розміру — з гумовим мішком, який охоплює 80–100 % окружності плеча і має відповідну ширину (ширшу — на грубе плече; 1/2 довжини манжети).
2. Якщо пацієнту ніколи не вимірювали артеріальний тиск, то йому необхідно пояснити методику вимірювання, щоб запобігти хвилюванню, яке може спричинити підвищення АТ. Перед дослідженням пацієнт повинен кілька хвилин спокійно посидіти. Ділянка плеча, на якій вимірюватиметься АТ, повинна знаходитися на рівні серця пацієнта, а рука повинна мати опору. Пацієнт повинен зручно сидіти, спираючись спиною і стопами, не схрещуючи ніг.
3. Перший раз АТ вимірюємо на двох руках, наступні вимірювання проводимо на руці, на котрій АТ був вищим.
4. Манжету потрібно накладати на плече таким чином, щоб нижній її край був на ≈3 см вище від ліктьового згину → стетоскоп прикладати у місце, де найкраще відчувається пульс → в манжету нагнітати повітря до тиску на ≈30 мм рт. ст. вище від того, при якому зник пульс на променевій артерії → спускати повітря зі швидкістю 2–3 мм рт. ст. на один удар серця (особливо важливо при аритміях) або на секунду → зазначити систолічний тиск разом із почутим першим тоном (І фаза Короткова), а діастолічний, коли тони повністю зникнуть (V фаза). При деяких клінічних станах, що перебігають з гіперкінетичним кровообігом (напр., гіпертиреоз, підвищена температура тіла, значне фізичне навантаження) V-ї фази може не бути (тони чути до нульової позначки ртутного стовпчика), у такому випадку за величину діастолічного тиску приймають показники, що відповідають різкому стишенню тонів, які стають м’якими і дмухаючими (початок IV-ї фази).
5. Виміряйте АТ двічі на одній руці з інтервалом 1 хв, а потім ще додатково, якщо результати перших двох вимірювань значно відрізняються між собою. Результат визначається як середнє значення показників вимірювань. У осіб похилого віку, пацієнтів із цукровим діабетом, а також при інших станах, які підвищують ймовірність ортостатичної гіпотензії, слід виконати ще додатково вимірювання АТ у позиції стоячи через 1 і 3 хв після того, як пацієнт встане.
Інтерпретація величин артеріального тиску →табл. 2.20-1. Найчастіші причини хибних результатів: невідповідність процедури вимірювання (зокрема, неправильно підібрана чи погано накладена манжета або занадто швидке випускання повітря із манжети), несправність апарату (необхідно систематично проводити калібрацію), а також аритмія. Оцінка виникнення ортостатичної гіпотензії →розд. 23.2.1.