Клінічне (стандартне) вимірювання артеріального тиску (АТ)

Опис дослідження

1. Вимірювання здійснюється пружинним сфігмоманометром, аускультативим методом або електронним апаратом, достовірність якого є підтверджена (список → www.stridebp.org). Слід використовувати стандартну манжету (ширина 12–13 см, довжина 35 см), а більшого — в осіб з більшою (>32 см) окружністю плеча; рідко виникає необхідність використання менших манжетів.

2. Якщо пацієнту ніколи не вимірювали артеріальний тиск, то йому необхідно пояснити методику вимірювання, щоб запобігти хвилюванню, яке може спричинити підвищення артеріального тиску (АТ). Перед дослідженням пацієнт повинен кілька хвилин спокійно посидіти. Ділянка плеча, на якій вимірюватиметься АТ, повинна знаходитися на рівні серця пацієнта, а рука повинна мати опору. Пацієнт повинен зручно сидіти, спираючись спиною і стопами, не схрещуючи ніг.

3. Під час першого візиту виміряйте артеріальний тиск на обох руках (на рівні плеча); якщо різниця показників на рівні плеча між верхніми кінцівками складає:

1) >10 мм рт. ст. → підтвердіть це повторними вимірюваннями, потім виміряйте артеріальний тиск на кінцівці з вищим артеріальним тиском;

2) >20 мм рт. ст. → необхідна подальша діагностика для виключення захворювань судин.

4. Манжету потрібно накладати на плече таким чином, щоб нижній її край був на ≈3 см вище від ліктьового згину → стетоскоп прикладати у місце, де найкраще відчувається пульс → в манжету нагнітати повітря до тиску на ≈30 мм рт. ст. вище від того, при якому зник пульс на променевій артерії → спускати повітря зі швидкістю 2–3 мм рт. ст. на один удар серця (особливо важливо при аритміях) або на секунду → зазначити систолічний тиск разом із почутим першим тоном (І фаза Короткова), а діастолічний, коли тони повністю зникнуть (V фаза). При деяких клінічних станах, що перебігають з гіперкінетичним кровообігом (напр., гіпертиреоз, підвищена температура тіла, значне фізичне навантаження) V-ї фази може не бути (тони чути до нульової позначки ртутного стовпчика), у такому випадку за величину діастолічного тиску приймають показники, що відповідають різкому стишенню тонів, які стають м’якими і дмухаючими (початок IV фази). Під час вимірювання артеріального тиску виміряйте частоту серцевого ритму. 

5. Виміряйте АТ тричі на одній руці на рівні плеча з інтервалом в 1 хв. Результат визначається як середнє значення показників з 2-х останніх вимірювань. У лікованих хворих з артеріальною гіпертензією у разі появи симптомів, що вказують на ортостатичну гіпотензію, особливо у людей похилого віку, з нейродегенеративними захворюваннями (напр., хворобою Паркінсона) або з цукровим діабетом, виконайте додаткові вимірювання артеріального тиску через 1 хв та 3 хв після вертикалізації.

6. Також можна використовувати метод неконтрольованих клінічних вимірювань артеріального тиску — багаторазове вимірювання автоматичним приладом, при цьому пацієнт залишається в приміщенні один, без медичного персоналу. Значення систолічного артеріального тиску при неконтрольованих вимірюваннях зазвичай на 5–15 мм рт. ст. нижче, ніж при офісних вимірюваннях.

Інтерпретація результату

Інтерпретація величин артеріального тиску →табл. 2.20-1. Найчастіші причини хибних результатів: невідповідність процедури вимірювання (зокрема, неправильно підібрана чи погано накладена манжета або занадто швидке випускання повітря із манжети), несправність апарату (необхідно систематично проводити калібрацію), а також аритмія. Оцінка виникнення ортостатичної гіпотензії  →розд. 23.2.1.