Пневмонія спричинена інфікуванням коронавірусами

Пневмонії зустрічаються при інфекціях спричинених коронавірусами:

1) MERS-CoV — близькосхідний респіраторний синдром (Middle East respiratory syndrome — MERS; розд. XI.D.18.3)

2) SARS-CoV — тяжкий гострий респіраторний синдром (severe acute respiratory syndrome — SARS; розд. XI.D.18.2)

3) SARS-CoV-2 — COVID-19 (розд. XI.D.18.1).

При важких випадках інфікування цими вірусами з'являються зміни в легенях, які призводять до дихальної недостатності, часто із загрозою для життя. Ці зміни обговорюються пізніше, а детальна інформація стосовно вище перелічених захворювань наведена у відповідних розділах.

Ураження легень є головним фактором який визначає важкість захворювання та прогноз. Суб'єктивні симптоми — гарячка, кашель та задишка — є неспецифічними. При об'єктивному обстеженні в частини хворих визначаються крепітації при аускультації, а в тяжких випадках — симптоми дихальної недостатності.

Зміни рентгенологічної картини часто є непропорційно гіршими в порівнянні до суб'єктивних та об'єктивних симптомів. Виявляється одностороннє або (зазвичай) двосторонні ділянки затемнення по типу матового скла або консолідації, які (особливо при COVID-19) переважають в периферичних відділах легень. На початковій фазі хвороби РГ грудної клітки є нормальною, натомість у пацієнтів із клінічно значимими симптомами КТ візуалізує зміни в легенях у всіх випадках. В частини хворих зміни в паренхімі легень можна візуалізувати за допомогою УЗД. Випіт в плевральній порожнині зустрічається рідко (особливо у пацієнтів із SARS). По мірі прогресування хвороби ймовірність виявлення змін при візуалізаційних дослідженнях зростає. На пізньому етапі приєднуються зміни по типу потовщення міждольових перегородок (що веде до виникнення картини по типу «бруківки») та потовщення стінки бронхів. У найважчих випадках розвивається синдром гострої дихальної недостатності (ГРДС [ARDS]), поліорганна недостатність і смерть.

Коронавірусні пневмонії призводять до тривалого погіршення функції легень (рестриктивні зміни та зниження дифузійної здатності легень для вуглекислого газу [TLCO]), ступінь якої залежить від важкості змін в легенях, а також від етіологічного фактору. При SARS патологічні зміни визначаються в 50–75% хворих через 3–6 міс. після перенесеного захворювання, через 2 роки результати спірометрії були неправильні в кільканадцяти відсотків, а зниження TLCO в ≈50%. У пацієнтів із MERS через рік після захворювання визначається погіршення результатів спірометрії та зниження TLCO. На даний час відсутні дані щодо віддалених наслідків у пацієнтів із COVID-19, однак ознаки рестриктивних змін визначаються в ≈25% хворих після виписки з лікарні, а зниження TLCO в ≈50% (у 84% хворих із важкою пневмонією).