Ендоскопія тонкого кишківника

опис обстеженнявгору

Тонкий кишківник є важким для проведення ендоскопічного дослідження відділом шлунково-кишкового тракту. Для безпосередньої оцінки слизової оболонки порожньої та клубової кишки може використовуватися балонна ентероскопія (одно- або двобалонна), спіральна ентероскопія, а також капсульна ендоскопія. Капсульна ендоскопія та ентероскопія є додатковими методами, але вони досі не є широко розповсюдженими і дуже часто основним та єдиним обстеженням залишається рентгенологічне дослідження. 

Капсульна ендоскопія проводиться за допомогою одноразової, безпровідної капсули, яку ковтає пацієнт, довжиною 24-28 мм та діаметром 11-13 мм, яка завдяки перистальтичним рухам пасивно переміщується по шлунково-кишковому тракті. Мініатюрна безпровідна цифрова камера вмонтована разом з світлодіодною лампою в капсулу виконує, як правило, 2 знімки на секунду і через радіопередавач надсилає їх на реєстратор розміщений на поверхні тіла пацієнта. Капсула працює ~8 год, під час яких пацієнт може нормально функціонувати (напр. керувати автомобілем, користуватися комп’ютером або мобільним телефоном). Після надсилання знімків з реєстратора на робочу станцію відбувається аналіз знімків. Капсула, зазвичай, видаляється разом з калом протягом 48 год після проковтування.

Патології виявлені при капсульній ендоскопії тонкого кишківника, зазвичай, повинні бути зверифіковані при ентероскопії. При традиційній ентероскопії введення ендоскопу і огляд просвіту тонкого кишківника були ускладнені або неможливі через кишкові петлі. В даний час ентероскопія проводиться за допомогою спеціальних ендоскопів та зовнішньої труби обладнаної в балон(и) або спіралі. Ентероскоп можна ввести зі сторони рота або ануса.  Під час ентероскопії можна взяти матеріал для мікроскопічних досліджень і провести терапевтичні втручання. Процедура виконується, як правило, під загальною довенною анестезією.

підготовка пацієнтавгору

1. Капсульна ендоскопія

Рекомендується рідка дієта день напередодні обстеження і обмеження споживання їжі протягом 8 год перед проковтуванням капсули. На 3 дні перед обстеженням потрібно відмінити препарати заліза, а напередодні та в день обстеження – ЛЗ, що вкривають слизову оболонку (напр. сукралфат).

2. Ентероскопія

Ідентична, як при ендоскопії верхнього відділу шлунково-кишкового тракту та колоноскопії.

показаннявгору

1) кровотеча з шлунково-кишкового тракту невідомої етіології (після виключення кровотечі з верхнього і нижнього відділу шлунково-кишкового тракту за допомогою рутинних ендоскопічних обстежень)

2) підозра на ентерит (хвороба Крона, пошкодження кишківника внаслідок прийому НПЗП)

3) целіакія та інші синдроми мальабсорбції

4) поліпозні синдроми шлунково-кишкового тракту (сімейний аденоматозний поліпоз, синдром Пейтца-Єгерса)

5) підозра на пухлину тонкого кишківника

6) рентгенологічний діагноз патології тонкого кишківника, що вимагає верифікації

протипоказаннявгору

1. Протипоказання до капсульної ендоскопії

У зв’язку з ризиком застрягання капсули – стеноз кишківника, порушення ковтання, порушення перистальтики, вагітність. Ендоскопічна капсула не порушує роботу імплантованих кардіологічних приладів (кардіостимулятор, кардіовертер-дефібрилятор, ресинхронізаційний ШВРС).

2. Протипоказання до ентероскопії

Ідентичні, як при ендоскопії верхнього відділу шлунково-кишкового тракту та колоноскопії.

ускладненнявгору

1. Ускладнення капсульної ендоскопії: застрягання капсули (у 0,75% обстежених).

2. Ускладнення ентероскопії

1) діагностичної – частота серйозних ускладнень ~1%; у ~20% обстежених можуть виникнути больові відчуття, а в 2% – гострий панкреатит

2) терапевтичної – частота виникнення кровотечі та перфорації 3-5%.

оцінка ендоскопічної картинивгору

Нормальна картина тонкого кишківника при капсульній ендоскопії (рис. III.B.4-43) містить кругові складки з добре видимими ворсинками. Найчастішу патологію становлять судинні утворення (рис. III.B.4-44), потім запальні зміни та виразкування,  а також пухлини.