Кишкова непрохідність

Michał Nowakowski, Jan Ciećkiewicz

Практично всі патологічні стани черевної порожнини, що супроводжуються кишковою непрохідністю, характеризуються подібною тріадою специфічних симптомів:

1) біль у черевній порожнині різного характеру, локалізації і інтенсивності, в залежності від причини непрохідності (див. також розділ. III.A.1, таб. III.A.1-1)

2) нудота і блювання

3) затримка газів і калу - найбільш специфічний симптом

Симптоми, особливо на початку, можуть бути помірними, а їх посилення може розвиватися по-різному, в залежності від причини та ступеня прогресії захворювання, але їх наявність має бути тривожним сигналом

У діагностиці кишкової непрохідності та виборі діагностичної тактики основне значення має детально зібраний анамнез пацієнта (включно з питаннями щодо симптомів, що непокоять, їх характеру, факторів, що підсилюють та зменшують ці симптоми, наявності подібних симптомів у минулому, обставин, за яких вони спостерігалися, перенесених захворювань та операцій). Збір повного анамнезу, фізикальне обстеження та допоміжні дослідження можна проводити після знеболювання та заспокоєння пацієнта. Переконання, що до закінчення діагностики не слід подавати анальгетики, залишилося в минулому, в історії медицини: слід застосовувати анальгетики (включно з опіоїдами), згідно з драбиною знеболювання ВОЗ (рис. XV.B.1-1).

Біль у черевній порожнині (детальна інформація – розд. III.A.1) - зазвичай спочатку вісцеральний біль, пов’язаний зі стимуляцією больових рецепторів вісцерального шару очеревини; його характер і локалізація трудно піддається описанню; часто його описують як теплий розлитий біль. Поширення захворювання (запального процесу) на парієтальний шар очеревини викликає соматичний біль, який зазвичай є гострим та відчувається у місці запального процесу. Іноді виникає т. зв. ірадіюючий біль, тобто біль, що відчувається у місцях, віддалених від органу, ураженого захворюванням, які відповідають дерматомам, інервованим тим самим сегментом спинного мозку, напр., біль в області правої лопатки при жовчній коліці або біль у лівому плечі (симптом Кера), викликаний стимуляцією аферентних волокон діафрагмального нерву (напр., гематогенним шляхом при розриві селезінки).

При діагностиці та виборі схеми лікування слід брати до уваги ймовірність того, що причина болю у черевній порожнині локалізується в її стінках або поза нею:

1) у черевній стінці – гематома прямого м’язу живота, контузія, оперізуючий герпес, нейропатичний біль

2) у грудній клітці – інфаркт міокарду, тромбоемболія легеневої артерії, пневмонія, радикулопатія

3) у статевих органах – напр., травма або перекрут яєчка

4) інші – розд. III.A.1.

У значному відсотку випадків симптоми кишкової непрохідності зникають самостійно. Частині хворих допомагає консервативне лікування. Втім слід пам’ятати, що наслідки запізнення з правильним лікуванням можуть бути незворотними, тому у кожному випадку підозри на кишкову непрохідність доцільна консультація хірурга або скерування до відділення екстреної допомоги. На кожному етапі слід враховувати можливість хірургічного лікування у разі значного погіршення стану пацієнта, тому дуже важливо, щоб хворий не їв і не пив.