Гострі лейкози

Jerzy Hołowiecki

Історія

1845 — перший опис лейкозу як «хвороби білої крові» (weisses Blut) (Вірхов) 1878 — диференціювання лейкозів, що походять з клітин мієлопоетичної та лімфопоетичної ліній (Нойман) 1889 — диференціювання гострих лейкозів (Ебштайн) 1976 — FAB-класифікація гострих лейкозів 2008 — класифікація ВООЗ новоутворень кровотворної і лімфатичної систем

Сучасна класифікація гострих лейкозів спирається на схему онтогенетичного розвитку кровотворної системи (рис. VI.A.1-1). Розрізняють 2 основні групи гострих лейкозів: лімфобластні лейкози (розд. VI.E.2) та мієлобластні лейкози (які називають також мієлоїдними), а кожна група налічує багато підтипів, залежно від ознак лейкемічного клону. Морфоцитохімічний поділ замінено класифікацією, що спирається на повторювані цитогенетичні та молекулярні ознаки.

Трансформація нормальних стовбурових клітин у лейкозні клітини пов’язується з високою гетерогенністю фенотипових, цитогенетичних, молекулярних та епігенетичних змін. Синхронізація формування окремих ознак клітин у процесі їхнього дозрівання може бути порушена. А отже, індивідуальні особливості клітин лейкемічного клону різною мірою можуть відрізнятися від клітин нормального гематопоезу.